Естонія підтримуватиме Україну “до перемоги”. Про це заявив новий прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал агентству Reuters після прийняття присяги у парламенті країни 23 липня.
“Ми будемо підтримувати Україну зараз до перемоги України у цій війні. І ми в цьому надовго. Я сподіваюся, що наші союзники також”, - зазначив Міхал.
Він також пообіцяв продовжити надавати підтримку Україні обсягом 0,25% ВВП Естонії.
“Ми підтримуємо Україну 0,25% нашого ВВП. Це зобов’язання, яке походить від попереднього уряду, залишиться”, - зазначив він.
49-річний Міхал очолить правоцентристський коаліційний уряд Естонії після того, як колишня прем'єр-міністрка країни Кая Каллас подала у відставку, щоб зайняти пост верховної представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки, де вона замінить Жозепа Борреля.
Міхал, який до цього був міністром з питань клімату, стане на чолі нового уряду, який складається з тих самих партій, які були представлені у попередній адміністрації, та який спирається на суттєву парламентську більшість. Міхал належить до Партії реформ, так само як і Каллас.
Новий уряд було ухвалено 64 голосами “за” у парламенті, який складається зі 101 місця. 27 депутатів проголосували “проти”. Президент країни Алар Каріс 22 липня формально призначив уряд, який було офіційно приведено до присяги 23 липня.
Тема безпеки стала однією з ключових на порядку денному для минулого та нового урядів Естонії.
“Головна мета цього уряду, нового уряду, — дати відчуття безпеки естонському народу, естонській економіці, нашим союзникам, а також повідомити нашим ворогам, що Естонія добре захищена”, - зазначив Міхал в розмові з Reuters.
“Ми також збільшимо наші витрати на різні види озброєнь, на безпеку, що стосується Естонії. Ми будемо тісно співпрацювати з нашими союзниками по НАТО, а також з Україною”, - додав він.
Ці заяви прозвучали на тлі зустрічі міністрів оборони США Ллойда Остіна та Естонії Ханно Певкура у Вашингтоні 23 липня.
У своїй статті від 23 липня для видання ERR.ee, Міхал нагадав, що Естонія, з населенням 1,4 мільйона осіб, наразі витрачає понад 3% ВВП на оборону.
“До війни бюджетний план на оборону становив 2,16 відсотка валового внутрішнього продукту (ВВП) на рік. Таким був оборонний бюджет на 2022 рік. Тепер, лише через два роки, він зріс на 550 мільйонів євро до понад 3,4 відсотка”, - написав естонський прем’єр-міністр.
“Маленька Естонія є одним із найбільших закупників боєприпасів у всій Європі в абсолютних цифрах. Не на душу населення, в абсолютних цифрах. Витрати для всього суспільства зросли через війну, яку розпочала Росія”, - додав він.
Розмовляючи з Reuters, Міхал також додав, що згідно з планом, який буде розроблено до вересня, естонський уряд може поставити за мету використати близько одного мільярда євро для закупівлі боєприпасів для країни.
За його словами, уряд планує продовжувати витрачати понад 3% ВВП на оборону й надалі. Однак, мета уряду – не прив’язуватися до конкретних відсотків, а збільшити оборонні можливості країни, яка є членом НАТО і ЄС, й межує з Росією.
“Чесно кажучи, наша ціль – щоб наші витрати на оборону перевищували 3%. Це мета уряду. Це було узгоджено у попередній угоді про урядову коаліцію, і вона діє”, - заявив Міхал.
“Зараз це 3,4% ВВП. І з купівлею боєприпасів [цей відсоток], ймовірно, збільшиться, але це не питання про відсоток ВВП, а про збільшення наших можливостей щодо боєприпасів”, - пояснив далі прем’єр-міністр.
У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.
