Західна преса інформує про продовження європейського турне президента США Барака Обами та виділяє центральну тему всіх його зустрічей в ЄС – обговорення з європейськими партнерами української кризи. Оглядачі вважають, що анексія Росією Криму дала сильний поштовх подоланню розбіжностей між США та ЄС, коли у Європі стали сильніше відчувати «неможливість життя без американської захисної парасольки (ПРО), а США – більше розуміти, що не можуть допустити небезпеки для єдності ЄС». США і Євросоюз проявляють дедалі більшу рішучість щодо посилення економічних санкцій проти агресії Росії в Україні і не бояться своїх втрат внаслідок таких кроків, бо розуміють, як наголошує канцлер Німеччини Анґела Меркель, що «порушення Росією територіальної цілісності України є дуже поганим прикладом» і «небезпекою» для всієї Європи. США і ЄС не вважають анексію Росією українського Криму доконаним фактом та переконані у дієвості санкцій проти Росії.
Австрійська Die Presse цитує українського прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, котрий запевнив Європу і США: «Ми будемо боронитися у разі агресії Росії». Однак він також заявив західним журналістам, що Україна потребує «технічної і військової підтримки, щоб наростити свою армію, модернізувати її не лише для відсічі, але й для перемоги». Яценюк також сказав ( як цитує його розмову із західними журналістами віденське видання), що «ніхто не бажає загострювати протистояння з Росією і ніхто не шукає шляху до Третьої світової війни на Землі». Газета з Австрії також цитує слова Яценюка про наміри російського президента Путіна «стати імператором оновленого СРСР», що є, на його думку, чи не головною причиною агресії Росії та наростання тиску Кремля на Україну.
Брюссельська EUObserver наголошує, що «тема української кризи, як і очікувалося, переважає під час переговорів президента США Барака Обами в ЄС». Видання також вважає, що агресія Росії проти європейської України зблизила США і ЄС і примушує сторони шукати швидші шляхи до трансатлантичної інтеграції. Тут також стає все актуальнішою тема нарощування газового експорту зі США до Європи з метою зниження залежності ЄС від російського газу. Газета з Брюсселя також цитує європейських експертів, котрі зауважують, що «Україна, тема української кризи все ж переважає на цьому шоу трансатлантичної єдності і буде переважати й надалі». Видання також наголошує на тому, як українська криза переконала європейців, що «вони не можуть жити без американської захисної парасольки (ПРО) та розширення засобів відлякування агресора. А американці не можуть собі дозволити наростання загрози для свого геостратегічного колеги – Європи».
EUObserver також виділяє оцінки Deutsche Bank щодо можливих наслідків для країн ЄС від розширення санкцій Європи проти агресивної політики Росії в Україні. Експерти з Берліна кажуть, що «Росія має більше шансів програти тут, аніж Європа, якщо економічні санкції будуть розширені проти агресивних дій Москви в Україні». Глава Deutsche Bank, Йенс Вайдеманн, наголосив, що російські гроші в єврозональних банках складають до 80 мільярдів євро чи ж лише до 2-х відсотків від загальної суми вкладів і це, на думку Вайдеманна, є одним зі свідчень того, що Росія є не більшим партнером «від тієї ж Польщі чи Туреччини». Газета також цитує слова президента США Барака Обами, сказані ним у Брюсселі: «Росія – це лише регіональна держава, котра загрожує декому зі своїх сусідів. Але не тому, що вона така сильна, а через свою слабкість». США і ЄС не вважають анексію українського Криму доконаним фактом і обіцяють діяти проти агресії з боку Москви все більш жорстко. Зокрема, канцлер Німеччини, Анґела Меркель, вважає, що «факт порушення Росією територіальної цілісності України є дуже поганим прикладом»,і висловлює сподівання щодо недопущення подібного прецеденту в майбутньому. «Хоча небезпека – явна», – резюмує Анґела Меркель.
Польська Gazeta Wyborcza інформує про візит у середу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського до Києва та Одеси. Речник МЗС Польщі повідомляє, що цей візит є «знаком підтримки для нової влади в Києві щодо її дій на шляху реформ, трансформації і демократизації України». Міністр Сікорський також хоче побачити на власні очі ситуацію на півдні України, де є, як зауважують в НАТО, небезпека вторгнення військ Росії. Главу дипломатії Польщі також цікавитиме ситуація в Криму і масштаби напливу біженців із півострова.
Австрійська Die Presse цитує українського прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, котрий запевнив Європу і США: «Ми будемо боронитися у разі агресії Росії». Однак він також заявив західним журналістам, що Україна потребує «технічної і військової підтримки, щоб наростити свою армію, модернізувати її не лише для відсічі, але й для перемоги». Яценюк також сказав ( як цитує його розмову із західними журналістами віденське видання), що «ніхто не бажає загострювати протистояння з Росією і ніхто не шукає шляху до Третьої світової війни на Землі». Газета з Австрії також цитує слова Яценюка про наміри російського президента Путіна «стати імператором оновленого СРСР», що є, на його думку, чи не головною причиною агресії Росії та наростання тиску Кремля на Україну.
Брюссельська EUObserver наголошує, що «тема української кризи, як і очікувалося, переважає під час переговорів президента США Барака Обами в ЄС». Видання також вважає, що агресія Росії проти європейської України зблизила США і ЄС і примушує сторони шукати швидші шляхи до трансатлантичної інтеграції. Тут також стає все актуальнішою тема нарощування газового експорту зі США до Європи з метою зниження залежності ЄС від російського газу. Газета з Брюсселя також цитує європейських експертів, котрі зауважують, що «Україна, тема української кризи все ж переважає на цьому шоу трансатлантичної єдності і буде переважати й надалі». Видання також наголошує на тому, як українська криза переконала європейців, що «вони не можуть жити без американської захисної парасольки (ПРО) та розширення засобів відлякування агресора. А американці не можуть собі дозволити наростання загрози для свого геостратегічного колеги – Європи».
EUObserver також виділяє оцінки Deutsche Bank щодо можливих наслідків для країн ЄС від розширення санкцій Європи проти агресивної політики Росії в Україні. Експерти з Берліна кажуть, що «Росія має більше шансів програти тут, аніж Європа, якщо економічні санкції будуть розширені проти агресивних дій Москви в Україні». Глава Deutsche Bank, Йенс Вайдеманн, наголосив, що російські гроші в єврозональних банках складають до 80 мільярдів євро чи ж лише до 2-х відсотків від загальної суми вкладів і це, на думку Вайдеманна, є одним зі свідчень того, що Росія є не більшим партнером «від тієї ж Польщі чи Туреччини». Газета також цитує слова президента США Барака Обами, сказані ним у Брюсселі: «Росія – це лише регіональна держава, котра загрожує декому зі своїх сусідів. Але не тому, що вона така сильна, а через свою слабкість». США і ЄС не вважають анексію українського Криму доконаним фактом і обіцяють діяти проти агресії з боку Москви все більш жорстко. Зокрема, канцлер Німеччини, Анґела Меркель, вважає, що «факт порушення Росією територіальної цілісності України є дуже поганим прикладом»,і висловлює сподівання щодо недопущення подібного прецеденту в майбутньому. «Хоча небезпека – явна», – резюмує Анґела Меркель.
Польська Gazeta Wyborcza інформує про візит у середу міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського до Києва та Одеси. Речник МЗС Польщі повідомляє, що цей візит є «знаком підтримки для нової влади в Києві щодо її дій на шляху реформ, трансформації і демократизації України». Міністр Сікорський також хоче побачити на власні очі ситуацію на півдні України, де є, як зауважують в НАТО, небезпека вторгнення військ Росії. Главу дипломатії Польщі також цікавитиме ситуація в Криму і масштаби напливу біженців із півострова.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
