Міністри фінансів країн ЄС на зустрічах у Вроцлаві обговорювали боргову кризу, яка охоплює Єврозону

З державним боргом, який складає близько ста п’ятдесяти відсотків від валового національного продукту, Греція може бути неспроможною виконати свої боргові зобов’язання вже наступного місяця. Офіційні особи європейських країн, які протягом вихідних обговорювали це питання на зустрічі у Польщі, кажуть, що отримання Грецією другої частини пакету допомоги, який складає 152 мільярда, залежить від того, чи зможе остання тримати під контролем бюджетні витрати.

«Технічно, ми маємо всі шанси прийняти рішення вже у першій половині жовтня щодо виплат Греції, втім лише за умов, що вона виконає всі фіскальні зобов’язання. Тепер, м’яч на полі Греції», – каже Комісар ЄС з економічних питань Оллі Рен.

Занепокоєння, що Греція врешті решт збанкрутує, спричинили нещодавні коливання на фінансових ринках у всьому світі. Щоправда рішення європейських центральних банків вдатися до спільних кроків на підтримку банківського сектора полегшили ситуацію. Як і обіцянка найбільшої європейської економіки зробити все, щоб врятувати євро будь-якою ціною.

«Все те, що може стабілізувати євро, повинно бути зроблено. Дій, які заважають досягненню цієї мети, ми маємо уникати», – стверджує канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Присутній на зустрічі міністр фінансів США Тімоті Ґайтнер закликав європейських лідерів діяти швидко та попередив, що політичні суперечки щодо боргової кризи можуть лише погіршити ситуацію.
Аналітик Марк Мет’юз каже, що США посилюють тиск на європейські країни, оскільки розуміють потенційну загрозу для власної економіки у разі поглиблення кризи в Європі.
«Таким чином, США та МВФ говорять: «Якщо ви не владнаєте ситуацію, ви потягнете на дно весь світ». Фактично, вони погрожують, що не нададуть гроші, якщо Європа не зможе домовитись», – говорить аналітик Марк Метьюз.

Під час зустрічей міністрів фінансів Європейського Союзу та США близько 15 тисяч працівників зібрались у Вроцлаві на демонстрації. Вони виступали проти жорстких економічних реформ, до яких нещодавно вдалися кілька європейських країн для подолання бюджетної кризи.

«Ми вимагаємо, щоб нам дали змогу жити краще. Європа повинна підтримувати соціальні програми. Права працівників повинні поважати як працедавці, так і уряди», – каже один з демонстрантів.

Тим часом міністри фінансів європейських країн у ході зустрічей досягли згоди зробити бюджетні закони більш жорстким. Щодо умов надання Греції другої порції пакету допомоги – питання залишається невирішеним. Ряд країн, серед яких Фінляндія, вимагають від Афін додаткових гарантій спроможності виконати свої боргові зобов’язання.