Українські виробники могли б отримати до 20 мільярдів доларів у разі скасування заборони на експорт озброєння та, до прикладу, інвестувати їх у збільшення внутрішнього виробництва для власної армії. Про це пише видання Financial Times, аналізуючи прагнення індустрії та окремих посадовців до скасування такої заборони, запровадженої у 2022 році.
Стосовно прогнозованих прибутків, газета посилається на підрахунки, озвучені Олександром Маріковським, головою економічного підкомітету Верховної Ради.
Йдеться насамперед про можливості експортування українських дронів.
2 жовтня міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що наступного року планується збільшити фінансування на виробництво дронів, далекобійної зброї та балістичних ракет. А радниця заступника Умєрова, членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Дана Ярова заявила, що відкритий експорт для українських виробників дронів стане "важливим кроком для економіки України". Залучення валюти, за її словами, дасть простір для розвитку цього сектора економіки.
Натомість лунають і застереження експертів про те, що вихід на іноземний ринок може посприяти потраплянню українських БПЛА до рук російських військових.
Зараз існує висока потреба у дронах в українських сил. Утім, за словами Маріковського, існує логіка у дозволі на їхній експорт: у такому разі потенційні інвестори готові вкладати кошти у збільшення українського виробництва, а ЗСУ таким чином отримають більше БПЛА, ніж індустрія здатна забезпечити сьогодні.
"Україна – пріоритетний замовник, – пояснив він у дописі у Facebook, – але якщо держава контрактує не все, а скажімо 70 %, то інші 30 % мають знайти свого замовника за кордоном, серед країн, що підписали з Україною двосторонні безпекові угоди".
В українському парламенті вже створено робочу групу з питань експорту озброєння. Вона повинна зважити ризики для держави та погодити механізм, за яким Україна потенційно могла б стати учасницею світового ринку озброєння.
За інформацією FT, перевага Росії у бойових безпілотниках виражається сьогодні у співвідношенні між 5 і 10 до 1, і Росія постійно нарощує виробництво.
Очільник московського бюро Financial Times Макс Седдон написав у мережі Х, що скасування заборони на військовий експорт допоможе Україні "відповідати можливостям Росії на полі бою".
"Державний бюджет України на озброєння цього року становить лише 6 мільярдів доларів, приблизно третина з яких припадає на безпілотники — це набагато менше, ніж замовлення, необхідні для покриття перших потреб", – констатує FT.
Представники однієї з українських компаній-виробників безпілотників Roboneers розповіли Financial Times, що компанія виграла державні тендери за ціною, яка покриває лише витрати на виробництво.
Тож учасники індустрії сподіваються, що зняття заборони на експорт також спонукає західних партнерів виділити допомогу українським виробникам. А також активізує роботу зі стандартизації з боку уряду, оскільки зараз десятки різних типів безпілотників працюють на різному програмному забезпеченні.
Опитування 35 виробників безпілотників, здійснене на замовлення видання Економічна правда цього літа, засвідчило, що у 38% опитаних компаній понад половину потужностей наразі простоюють, і лише третина респондентів заявила, що цехи повністю завантажені.
Не маючи можливості реалізувати всю свою продукцію всередині країни, оборонні компанії переносять виробничі потужності за кордон. "Можливо, саме це стало поштовхом для влади почати роботу над відкриттям експорту зброї", – припускає ЕП.
У 2022-2023 роках Україна була найбільшим імпортером зброї, а найбільшим експортером – США. Такі дані оприлюднив цього року Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру.
До 2022 року, за даними Інституту, Україна 59% свого експорту зброї спрямовувала до Китаю, 12% до Саудівської Аравії й 11% до Індії.
Раніше видання Economist аналізувало світовий ринок зброї та дійшло висновку, що п'яти найбільшим продавцям зброї (США, Росія, Франція, Китай і Німеччина) "дихають у спину" нові виробники озброєнь. Зокрема, Північна Корея, Південна Корея, Туреччина, Китай та Індія.
