Щоб ефективно протидіяти кампаніям дезінформації, які організовує Росія, уряди країн мають створювати повідомлення, які були б настільки ж цікавими, як і фейкові новини, яким вони покликані дати відсіч. Таку несподівану думку висловив Кір Джайлс (Keir Giles), дослідник американського аналітичного центру Council on Foreign Relations.
"Операції Росії у царині інформаційної війни, покликані ослабити суспільну єдність та політичну систему противників Москви, є комплексними та постійно адаптуються до ситуації, але західні уряди можуть вдатись до кроків проти них", - пише Джайлс у дослідженні, оприлюдненому днями.
Дослідник пропонує наступні кроки, спрямовані на протидію Росії в інформаційній сфері:
Контрзаходи, щоб бути ефективними, мають фокусуватись не на перевірці фактів, а на факті обману - наголошувати на тому, що людей одурили - і таким чином, як і власне дезінформаційні повідомлення - апелювати до емоцій читача, а не до його раціональності
- Лідери Заходу мають відкрито говорити про виклик з боку Росії з тим, щоб попередити громадськість про загрозу та підвищити здатність потенційних жертв інформаційних операцій ефективно захиститись;
- Створити систему оцінки шкоди, завданої інформаційними операціями Росії;
- Одразу після ідентифікації шкідливих операцій, уряди країн, які є їх цілями, повинні негайно викрити такі дії, щоб мінімізувати їх ефективність та завадити іншим суб'єктам вдатись до подібної поведінки за прикладом Росії;
- Уряди повинні розробити систему ідентифікації джерел дезінформації, щоб відстежувати спроби Росїі впливати на суспільне життя;
- Недопустити згортання свободи слова у країнах, які протистоять дезінформаційним кампаніям Росії.
Особливу увагу дослідник приділяє психології сприйняття новини.
"Щоб протидіяти специфічній проблемі того, як дезінформація у соцмережах експлуатую психологію людини, відповідь урядів має бути настільки ж цікавою, як і фейкові новини, яким вони протидіють. Звичайні пояснення, що конкретна новина є фальшивою не зможуть зацікавити аудиторію. Контрзаходи, щоб бути ефективними, мають фокусуватись не на перевірці фактів, а на факті обману - наголошувати на тому, що людей одурили - і таким чином, як і власне дезінформаційні повідомлення - апелювати до емоцій читача, а не до його раціональності", - вважає дослідник.
Дивіться також: Авто майбутнього: новий прототип Lamborghini на 12 років випереджає технології
