Керівники Великої Британії, Німеччини, Франції та Ірландії у вівторок 10 листопада телефонували Джо Байдену, щоб привітати його з обранням на посаду президента США.
Вони висловили готовність до співпраці у питаннях міжнародної безпеки, боротьби з COVID-19, у вирішенні проблем пов’язаних з кліматичними змінами, у сприянні відродженню світової економіки та зміцненню демократії.
Україна згадана двічі в офіційному повідомленні від команди Байдена серед завдань, над якими він готується працювати з європейськими союзниками.
Згідно з викладом, про Україну йшлося у розмові Байдена з французьким президентом Еммануелем Макроном та у розмові з британським прем’єр-міністром Борисом Джонсоном.
«Новообраний президент передав свою зацікавленість у пожвавленні двосторонніх і трансатлантичних зв’язків зокрема через НАТО і ЄС», - йдеться у повідомленні.
Європейські очікування
«Потік привітань від європейських лідерів виявляє наскільки глибоким є полегшення і наскільки щирою є радість через те, який вибір зробила Америка», - вважає директор Європейського аналітичного центру Карнеґі (Carnegie Europe), Роза Балфур.
Але вона також називає це видаванням «бажаного за дійсне» у сподіваннях, що співпраця ЄС і США просто повернеться до того, як це було перед 2016 роком, коли американським президентом став Дональд Трамп.
«Ті, хто ще сподіваються на повернення у минуле, будуть розчаровані», - застерігає Роза Балфур.
Вона визнає, що Джо Байден справді інстинктивно прихильний до трансатлантичної співпраці, але вважає, що американського лідера від питань Європи відволікатимуть потреба загоювати розкол усередині Америки, а також справи пов’язані з Китаєм.
«Світ також змінюється. Відносини між Європейським Союзом і Сполученими Штатами залишаються унікальними - глибокими і міцними по обидва боки, але зростання багатополярності вимагає внесків у відносини зі щораз більшою кількістю партнерів і союзників», - йдеться в коментарі.
Роза Балфур долучається до тих політиків і оглядачів у Європі, які критикують європейців за «ледачий трансатлантицизм» і неготовність «брати на себе більшу глобальну відповідальність».
«Сполучені Штати можуть допомогти вгамувати деякі чинники, що підривають європейську безпеку, наприклад дії Туреччини у східному Середземномор’ї, але ЄС потрібно буде виробити власні дії для захисту своїх життєвих інтересів і суверенітету», - пише Роза Балфур.
Вона нагадує, що є важливі питання, в яких між європейцями та американцями нема згоди: від питань технології до того, як давати раду Китаєві.
«Міжнародні установи будуть посилені намірами Байдена повернутися до Паризької кліматичної угоди і залишатися у Всесвітній організації охорони здоров’я, але збереження багатосторонності вимагає набагато більших реформ», - розмірковує автор.
Стаття завершується так: «Мобілізація 71,5 мільйона прихильників Трампа на виборах 2020 року свідчить, що поразка президента не означає кінця “трампізму”. Європа також має свої дрібніші різновиди популістів, які давно тиснуть на демократію і здатність ЄС діяти на світовій арені.
Тим, хто вважає, що минулі чотири роки були винятком або відхиленням, варто задуматися. Щоб захистити наші суспільства і трансатлантичні відносини від чергової деградації, ЄС і США повинні втілювати амбітні реформи, як вдома так і у світі. Зараз настала можливість робити це пліч о пліч».
Дивіться: Студія Вашингтон. Трамп не визнає поразки, Байден формує перехідну адміністрацію
