Днями, музейно-паркова зона столиці США була вкрита... кістками. Цьому передували три роки кампанії, покликаної привернути увагу до сучасного геноциду.
Три дні ділянку перед будинком Конгресу обкладали паперовими кістками, зробленими по всьому світу. Лише у Сполучених Штатах до їх створення долучилось чверть мільйона людей, значна частина яких – діти . Загалом, участь у мистецькому проекті «Один мільйон кісток» взяли люди з тридцяти країн світу.
Усе почалося з однієї кістки. А вже через кілька годин музейно-паркова зона перед Капітолієм була вкрита штучними людськими кістками. Цю символічну масову могилу створили тисячі волонтерів.
Акцію задумала Наомі Наталі, засновниця неурядової організації «Один мільйон кісток». Її місія – використати мистецькі та громадські засоби з тим, щоб привернути увагу до геноциду. Вона каже:
«Це надихає, коли бачиш стільки людей, що працюють разом. Ми всі вдягнулися в біле і кладемо кістки з тим, щоб люди звернули увагу на ті злочини, що тривають у Судані, Південному Судані, Конго, Бірмі і Сомалі. Я сподіваюсь, що люди відчувають силу, коли вони несуть ці кістки та кладуть їх на землю. Вони встановлюють особистий зв’язок».
Цей зв’язок відчула волонтерка Олела Анані:
«Лише будучи тут є символічним нагадуванням, чому я вдячна тому, що жива, і чому я мушу віддати шану тим, хто втратив своє життя. Як кажуть, – ми всі єдині».
Говорить волонтер Ерік Ндаґеба:
Один з ведучих заходу Шагін Шахіда подякував усім, що прийшли і висловили підтримку шляхетній справі.
Покладання кісток – лише одна частина триденної акції. Кістки з паперу, глини та штукатурки студенти, митці та активісти робили протягом трьох років. У багатьох містах США навіть влаштовували спеціальні заходи з виробництва кісток, як от у синагозі у Вашингтоні.
Ця приватна школа – одна з тисячі американських навчальних закладів, які брали участь в цій акції. Учень Лоґан Макдермонт каже, що проект має подвійне значення:
«Я думаю, що це дуже добре, що ми вшановуємо жертв геноциду, тому що люди в США часто не зовсім розуміють, що відбувається в інших країнах».
Школярка з Великобританії Джемма Джуніор теж робила кістки у школі.
«Я рада, що моя кістка – частина цього проекту, і що так багато людей долучилися».
Волонтер Джон До каже:
«Сьогоднішня подія є очевидним нагадуванням, що ми, люди, маємо владу і мусимо діяти негайно».
Засновниця НДО «Один мільйон кісток» Наомі Наталі високо оцінєю працю дітей над проектом:
«Люди в Капітолії мусять побачити ці кістки. Я сподіваюся, що вони зможуть вийти, побачити і почути про те, що зробили наші діти. Наші діти зробили символічну масову могилу».
Наомі Наталі сподівається, що мільйон кісток перед Капітолієм стане постійною інсталяцією, яка вшановуватиме знищене через геноцид життя.
Три дні ділянку перед будинком Конгресу обкладали паперовими кістками, зробленими по всьому світу. Лише у Сполучених Штатах до їх створення долучилось чверть мільйона людей, значна частина яких – діти . Загалом, участь у мистецькому проекті «Один мільйон кісток» взяли люди з тридцяти країн світу.
Усе почалося з однієї кістки. А вже через кілька годин музейно-паркова зона перед Капітолієм була вкрита штучними людськими кістками. Цю символічну масову могилу створили тисячі волонтерів.
Акцію задумала Наомі Наталі, засновниця неурядової організації «Один мільйон кісток». Її місія – використати мистецькі та громадські засоби з тим, щоб привернути увагу до геноциду. Вона каже:
«Це надихає, коли бачиш стільки людей, що працюють разом. Ми всі вдягнулися в біле і кладемо кістки з тим, щоб люди звернули увагу на ті злочини, що тривають у Судані, Південному Судані, Конго, Бірмі і Сомалі. Я сподіваюсь, що люди відчувають силу, коли вони несуть ці кістки та кладуть їх на землю. Вони встановлюють особистий зв’язок».
Цей зв’язок відчула волонтерка Олела Анані:
«Лише будучи тут є символічним нагадуванням, чому я вдячна тому, що жива, і чому я мушу віддати шану тим, хто втратив своє життя. Як кажуть, – ми всі єдині».
Говорить волонтер Ерік Ндаґеба:
Я думаю, що це дуже добре, що ми вшановуємо жертв геноциду, тому що люди в США часто не зовсім розуміють, що відбувається в інших країнах.Лоґан Макдермонт
Покладання кісток – лише одна частина триденної акції. Кістки з паперу, глини та штукатурки студенти, митці та активісти робили протягом трьох років. У багатьох містах США навіть влаштовували спеціальні заходи з виробництва кісток, як от у синагозі у Вашингтоні.
Ця приватна школа – одна з тисячі американських навчальних закладів, які брали участь в цій акції. Учень Лоґан Макдермонт каже, що проект має подвійне значення:
«Я думаю, що це дуже добре, що ми вшановуємо жертв геноциду, тому що люди в США часто не зовсім розуміють, що відбувається в інших країнах».
Школярка з Великобританії Джемма Джуніор теж робила кістки у школі.
«Я рада, що моя кістка – частина цього проекту, і що так багато людей долучилися».
Волонтер Джон До каже:
«Сьогоднішня подія є очевидним нагадуванням, що ми, люди, маємо владу і мусимо діяти негайно».
Засновниця НДО «Один мільйон кісток» Наомі Наталі високо оцінєю працю дітей над проектом:
«Люди в Капітолії мусять побачити ці кістки. Я сподіваюся, що вони зможуть вийти, побачити і почути про те, що зробили наші діти. Наші діти зробили символічну масову могилу».
Наомі Наталі сподівається, що мільйон кісток перед Капітолієм стане постійною інсталяцією, яка вшановуватиме знищене через геноцид життя.
