Німеччина не має на складах ракет Patriot, які вона могла б просто відправити в Україну; вони є частиною системи колективної оборони НАТО. Так державний міністр Міністерства закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер пояснив позицію уряду країни в ексклюзивному інтерв’ю Українській службі Голосу Америки.
Цього тижня міністри оборони Польщі та Німеччини оголосили про відновлення переговорів щодо розміщення ракет протиповітряної оборони системи Patriot на території Польщі. Раніше Варшава запропонувала розмістити їх на території західної України, але Німеччина відмовилася.
«Якщо бути дуже відвертим, це не так, що у нас є вільні системи Patriot просто в наявності, які ми могли б відправити, наприклад, в Україну. Системи Patriot, які ми надсилаємо, є частиною системи колективної оборони НАТО. Два дні тому ми домовилися з Польщею, що відправляємо групу військових Німеччини до Польщі для вивчення локації, де можуть бути розміщені системи Patriot. Ми віддані захисту безпеки Польщі, тому пропонуємо розгорнути системи Patriot на східному фланзі НАТО», - сказав Лінднер.
Про відновлення переговорів повідомив й міністр оборони Польщі Маріуш Блащчак у твіті.
«Після розмови з міністром оборони Німеччини я із розчаруванням прийняв рішення відмовитися від підтримки України. Розгортання Patriot на західній Україні посилило б безпеку поляків та українців. Тож ми працюємо із робочих домовленостей щодо розміщення пускової установки в Польщі та підключення її до нашої командної системи», - написав він.
В інтерв'ю, записаному під час Аспенського безпекового форуму у Вашингтоні німецький міністр також сказав, що Німеччина не готова обговорювати питання вступу України в НАТО до закінчення війни з Росією, але буде підтримувати Україну стільки, скільки потрібно.
«Питання вступу України до НАТО – це питання, яке потрібно обговорювати після війни, а не тоді, коли Україна воює. Щоб уточнити, не йдеться про те, що Росія, наприклад, може накласти вето на будь-що. Отже, абсолютно ясно, що країни мають незалежне та суверенне право вирішувати, до яких альянсів вони хочуть приєднатися. І це незалежне та суверенне право альянсу вирішувати, приймати певні країни чи ні», - наголосив він.
У той же час, сказав він, Німеччина готова підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
«Німецька громадськість надзвичайно добре підтримує нашу політику, коли йдеться про підтримку України, але також існує широкий консенсус щодо загальних питань у парламенті, який найбільша опозиційна партія, партія колишньої канцлерки Меркель, також підтримує. Тому я абсолютно переконаний, що ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно - гуманітарною допомогою, у відбудові, а також - військовою допомогою».
Серед військової допомоги, яку Німеччина вже надала Україні, - ракети для систем ППО IRIS-T SLM, 5 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) MARS ІІ з боєприпасами, 14 самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000 (спільний проект з Нідерландами), тощо, повідомляється на сайті посольства Німеччини в Україні.
В інтерв’ю Голосу Америки Лінднер також наголосив, що німецький уряд вважає, що Україна має право завдавати ударів по військових цілях за межами країни. На початку тижня, було здійснено атаки, ймовірно дронами, по летовищу в Дягілєві Рязанської області та авіабазі в місті Енгельс Саратовської області, під час яких були ушкоджені російські літаки. Уряд України не підтвердив, що атаки було здійснено українськими Збройними силами.
«Я не можу робити жодних припущень щодо того, що саме сталося і хто це був, але речник нашого уряду вчора, з юридичної точки зору, пояснив, що під час війни також існують законні військові цілі, і я повинен наголосити на військових цілях за межами української території, а значить, в Росії», - сказав державний міністр Міністерства закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер.
Коментуючи заяву Еммануеля Макрона про те що Росії необхідно дати «гарантії власної безпеки в той день, коли вона повернеться за стіл переговорів», німецький міністр вказав, що Москва вже мала усі гарантії, від яких вона сама ж і відмовилася.
«По-перше, на даний момент я не бачу жодних ознак з боку Росії, жодних ознак від Путіна, що він справді готовий вести переговори. Те, що він називає переговорами, є чимось на зразок продиктованого миру. Якщо ви подивитеся на Установчий договір НАТО-Росія, там роз’яснено, що країни можуть стати членами НАТО, але НАТО не буде розміщувати війська значного розміру на постійній основі в цих країнах. Тож це вже були певні гарантії безпеки Росії», - сказав він.
В інтерв’ю телеканалу TF1 3 грудня Макрон сказав, що це питання могло б обговорюватися в контексті нової архітектури безпеки в Європі після завершення війни.
Лінднер перебував у Вашингтоні із поїздкою, під час якої взяв участь у Аспенському безпековому форумі. Там він разом із міністрами закордонних справ Польщі, Швеції та Фінляндії обговорював вплив російської війни проти України на європейську безпеку.
Аспенський безпековий форум – одна із провідних конференцій з національної безпеки та зовнішньої політики в Сполучених Штатах, в якому беруть участь члени кабінету міністрів США та інших країн, урядовці, керівники компаній, провідні науковці та відомі журналісти. Вже 14 років форум відбувається влітку у Колорадо та вже другий рік – у Вашингтоні взимку.
Форум