За підрахунками експертів, приблизно 40 мільйонів американців страждають від остеопорозу, захворювання скелета, що призводить до підвищення крихкості кісток та збільшує ризик переломів. Однак досягнення сучасної науки у медицині дозволяють робити раніше нечувані речі. У наші дні лікарі застосовують революційний метод лікування остеопорозу. Хоча вважається, що до цієї недуги більше схильні жінки похилого віку, остеопороз може спіткати будь якого.
Джон Макнайдер, для друзів Мак, займається бігом з 1968 року. Він каже:
«Біг рятує мене від божевілля життя, зберігає здоров’я та дарує щастя. Я отримаю величезне задоволення. Бігом починаю кожний день».
Захоплення бігом поступово переросло в кар’єру. Спочатку він став марафонцем, а відтак почав викладати фізичне виховання у середній школі в Чикаго, де також став тренером жіночої команди з бігу.
Джон Макнайдер підкреслює:
«Моя робота приносить мені задоволення. До речі, кар’єра тренера виявилась набагато результативнішою, ніж кар’єра бігуна».
Однак торік Макнайдер стикнувся з проблемою. Це було для нього великою несподіванкою:
«Ми виконували восьмимильну дистанцію. Я повернувся назад, щоб підбадьорити дівчат, які бігли позаду, і раптово нібито щось вистрілило мені у спину».
Лікар поставив діагноз – остеопороз, тобто зменшення маси кісток, що і спричинило травму.
«У мене був компресійний перелом сьомого грудного хребця».
Макнайдер подумав, що це кінець його бігової кар’єрі. Він каже:
«Ми – найкраща легкоатлетична команда у цілому штаті, моя мрія завжди була продовжувати бігати зі своїми підопічними, і цьому, здавалось, прийшов кінець».
Хірург-ортопед Томас Макналі каже, що у минулому так би і сталося:
«Раніше на нього наділи б корсет, напічкали ліками, і багато часу пішло б на те, щоб повернути пацієнта до попереднього рівня активності».
Лікар Макналлі вирішив застосувати інший підхід – балонну кіфопластику. Під час процедури у хребет пацієнта у місце перелому вставляється повітряна кулька. Хірург-ортопед пояснює процедуру:
«Потім ми надуваємо кульку, від того у місці перелому утворюється порожнеча, яку ми згодом заповнюємо кістковою масою. Вона виконує роль такого собі внутрішнього гіпсу».
Після процедури Макнайдер знову може бігати:
«Операція пройшла у п’ятницю, я відразу вийшов з лікарні та сказав дружині, що все полагодили. В понеділок я вже почав бігати».
Пройшло три роки, Макнайдер готується знову перетнути фінішну лінію марафону:
«Це моя ціль. Мене привчили ставити собі конкретні цілі. Я цього дуже хочу – пробігти ще один марафон зі своїми дітлахами».
Макнайдер дуже надіється, що йому це вдасться вже наступного року, перед своїм шістдесятиліттям.
Джон Макнайдер, для друзів Мак, займається бігом з 1968 року. Він каже:
«Біг рятує мене від божевілля життя, зберігає здоров’я та дарує щастя. Я отримаю величезне задоволення. Бігом починаю кожний день».
Захоплення бігом поступово переросло в кар’єру. Спочатку він став марафонцем, а відтак почав викладати фізичне виховання у середній школі в Чикаго, де також став тренером жіночої команди з бігу.
Джон Макнайдер підкреслює:
«Моя робота приносить мені задоволення. До речі, кар’єра тренера виявилась набагато результативнішою, ніж кар’єра бігуна».
Однак торік Макнайдер стикнувся з проблемою. Це було для нього великою несподіванкою:
«Ми виконували восьмимильну дистанцію. Я повернувся назад, щоб підбадьорити дівчат, які бігли позаду, і раптово нібито щось вистрілило мені у спину».
Лікар поставив діагноз – остеопороз, тобто зменшення маси кісток, що і спричинило травму.
«У мене був компресійний перелом сьомого грудного хребця».
Макнайдер подумав, що це кінець його бігової кар’єрі. Він каже:
«Ми – найкраща легкоатлетична команда у цілому штаті, моя мрія завжди була продовжувати бігати зі своїми підопічними, і цьому, здавалось, прийшов кінець».
Хірург-ортопед Томас Макналі каже, що у минулому так би і сталося:
«Раніше на нього наділи б корсет, напічкали ліками, і багато часу пішло б на те, щоб повернути пацієнта до попереднього рівня активності».
Лікар Макналлі вирішив застосувати інший підхід – балонну кіфопластику. Під час процедури у хребет пацієнта у місце перелому вставляється повітряна кулька. Хірург-ортопед пояснює процедуру:
«Потім ми надуваємо кульку, від того у місці перелому утворюється порожнеча, яку ми згодом заповнюємо кістковою масою. Вона виконує роль такого собі внутрішнього гіпсу».
Після процедури Макнайдер знову може бігати:
«Операція пройшла у п’ятницю, я відразу вийшов з лікарні та сказав дружині, що все полагодили. В понеділок я вже почав бігати».
Пройшло три роки, Макнайдер готується знову перетнути фінішну лінію марафону:
«Це моя ціль. Мене привчили ставити собі конкретні цілі. Я цього дуже хочу – пробігти ще один марафон зі своїми дітлахами».
Макнайдер дуже надіється, що йому це вдасться вже наступного року, перед своїм шістдесятиліттям.
