Греція балансує на межі фінансової катастрофи. У Брюсселі у понеділок розпочалась низка термінових переговорів, на яких представники Греції просять нової фінансової допомоги, бо до кінця тижня грецький уряд повинен віддати понад півтора мільярда доларів боргів.
Афіни можуть виявитися неплатоспроможними і нездатними утримати країну в єврозоні. Наслідки грецького дефолту можуть бути далекосяжними.
Урядовці й дипломати у Брюсселі в останні години зробили кілька обнадійливих, але обережних заяв.
Голова єврогрупи Єрун Дейсселблум позитивно розцінив пропозиції Греції.
«Сьогодні ми привітали нові пропозиції грецького уряду, які надійшли зранку. Це, здається, позитивний розвиток у процесі».
Афіни планують запровадити нові податки на бізнес, оподатковувати багатіїв, а також розширити перелік товарів та послуг, що обкладатимуться податком на додану вартість. Але гарантій домовленості наразі не дає ніхто.
«Я не дуже оптимістичний, бо я не думаю, що мають сенс нові пропозиції, які могли бути запропоновані минулого четверга. І вони не виглядають такими вже й новими», - заявив міністр фінансів Австрії Ганс Йорґ Шеллінґ.
Греції потрібна додаткова багатомільярдна допомога, щоб країна могла обслуговувати борги, а також виплачувати пенсії і зарплати бюджетним працівникам.
Від грецького уряду вимагають реформувати економіку і зменшувати витрати.
Пенсіонерам важко уявити, що буде далі.
«Що? Вони хочуть далі урізати? Але ж я отримує лише 360 євро. Вони хочуть, щоб ми не могли жити? Як наші діти зможуть працювати? Роботи вже нема»! - каже пенсіонерка Флора.
Бюджетний працівник Перікл співчуває пенсіонерам.
«Я розумію, що скорочення пенсій – це проблема для багатьох, але я не знаю, що ще можна зробити. Тобто один плюс один – буде два. Я би хотів, щоб ми могли мати три, але це просто неможливо».
Майже неможливе обіцяв теперішній лівий уряд Греції, який прийшов до влади, заявляючи, що скорочень більше не буде. Але за останні півроку уряд Ціпраса не зміг запропонувати чіткого плану реформ, що задовольнив би партнерів у ЄС, чи кредиторів. Грецькі громадяни також мало вірять урядові, знявши за останні дні з банківських рахунків 4 мільярди євро.
«Ніхто більше чекати не може. Після останніх виборів люди бояться за свої інвестиції і заощадження. Вони не знають, що буде далі. І ніхто не приходить з інвестиціями, бо не відомо чи Греція залишиться у ЄС і чи буде у нас в обігу євро», - каже голова Асоціації журналістів в Афінах Сапаміна.
Грецький уряд заграє з Путіним, сподіваючись на фінансову підтримку Росії. Але у той час як Брюссель вимагає від Афін реформ, потенційна допомога Москви передбачатиме не лише повернення грошей, але й політичні поступки.
Греція любить називати себе історичною батьківщиною демократії, але новітня історія Греції позначена переворотами, правлінням військової диктатури, а також засиллям олігархів та корупції. Грекам треба буде вирішувати ті проблеми незалежно від того, які будуть домовленості цього тижня.
Дивіться також: Як уряд України працює, так йому Захід і допомагає?
