Голодомор 1932–1933 років – одне з найбільших масових вбивств в історії людства, але залишається маловідомим на Заході і ще менш зрозумілим. Розповісти про нього, про його масштаб та різні аспекти цього злочину, а також вказати винуватців та пояснити його вплив на сьогоднішній день має нова книжка відомої американської дослідниці Енн Еппелбом «Червоний голод: Війна Сталіна в Україні». Але, як свідчать перші рецензії, у питанні про те, чи був цей голод геноцидом українського народу, суперечки точитимуться ще довго.
«Чи був Голодомор геноцидом? Ні – каже сучасна Росія, повторюючи те, що казав колись і Радянський Союз. Сталін вбив багато людей, і той факт, що багато мільйонів з них були українцями, залишається поза увагою», - зазначає Едвард Лукас, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики та багатолітній редактор журналу The Economist.
На думку Лукаса, Еппелбом у своїй аргументації чітко доводить, «що штучний голод точно відповідає початковому визначенню «геноциду», бо Сталін хотів завдати шкоди українській національній свідомості. Лукас особливо зауважує, що у своїй книзі Еппелбом: «Порівнює радянські злочини зі злочинами нацистської Німеччини і знаходить схожі риси. Вона критикує західних істориків, які чи то через наївність, чи то через власні інтереси, пом’якшують критику радянської влади», – зауважує Лукас.
Однією з таких істориків є авторка рецензії на нову книжку Енн Еппелбом, яку 25 серпня вмістив британський щоденник The Guardian. Шейла Фітцпатрік – австралійська вчена, яка спеціалізується на вивченні сталінської Росії.
Перш, ніж звернутися до змісту нової книжки Енн Еппелбом про Голодомор, Фітцпатрік обговорює політичні погляди та особистість авторки, її натягнуті стосунки з західними сов’єтологами та родинні зв’язки з польським політиком Радославом Сікорським. Фітцпатрік ображається, що Еппелбом не цитує її книжки «Селяни Сталіна», і вважає, що «Сталін не хотів вбивати мільйони людей, а скоріше, хотів витягнути з них якомога більше зерна». Тож версії, за якими Сталін свідомо намагався вбити мільйони саме українських селян, Фітцпатрік трактує політично заангажованими.
«У версії, яка стала популярною після оголошення незалежності України, вбивчі імпульси Сталіна були спрямовані саме проти українців. Українське слово «Голодомор» розуміється в сучасній Україні не просто як національна трагедія, а як акція геноциду з боку Радянського Союзу/Росії. Таким чином, він став основною частиною націєтворчого міфу для формування нової української держави», – вважає Фітцпатрік.
Фіцпатрік також хвалить Еппелбом, за її роботу з мемуарами і критикує за нібито брак роботи в архівах. Фітцпатрік наголошує на тому, що ці мемуари публікує Український інститут національної пам’яті, який, на її думку має свої політичні цілі. «Незважаючи на співчуття до цих спогадів, вона, зрештою, не приймає некритично український аргумент про те, що Голодомор був актом геноциду», – пише Фітцпатрік, хоча і зазначає, що Еппельбом, є «ближчою до думки, що Сталін хотів вбити саме українців», ніж вона сама.
У своїй відповіді на рецензію Фітцпатрік, яку Епплбом опублікувала на своїй сторінці у Facebook, вона вказує на дві фактичні помилки рецензентки: по-перше, стосовно архівів, а по-друге, стосовно її позиції у питанні чи є події 1932–33 років в Україні геноцидом українського народу.
«Книга заснована на сотнях архівних документів, деякі знайдені мною і моїм науковим співробітником, інші знайшли українські дослідники», – зазначила Епплбом. А щодо питання геноциду, то Епплбом каже: «Це повна протилежність тому, що я написала – різниця у 180 градусів».
«Ті, хто пережив український голод, завжди описували це, як тільки їм стало дозволено описувати це, як акцію державної агресії. Селяни, які переживали обшуки, і «чорні списки» згадували їх як колективний напад на себе і на їхню культуру. Українці, які стали свідками арештів та вбивств інтелектуалів, вчених, письменників та художників, пам’ятали їх так само, як навмисний напад на їхню національну культурну еліту», – наводить Енн Еппелбом цитату з власної книжки.
«Це центральний аргумент моєї книги, до якого вона жодного разу не звернулася в своєму огляді. Він полягає в тому, що Сталін навмисно використовував голод не тільки для вбивства українців, але й для знищення українського національного руху, який він сприймав як загрозу радянській владі, і щоб знищити ідею України як незалежної нації назавжди», – написала Епплбом.
Нинішній режим Росії також систематично бреше – Лукас
Повертаючись до рецензії Лукаса, варто звернути увагу і на те, що книжка Еппелбом про Голодомор – це не лише історія. На його думку, вона має прямий стосунок до сьогоднішнього дня:
«Режим, що керує Росією, систематично бреше про своє поводження із сучасною Україною, в яку вона вторглася, окупувала та яку розчленувала. І цей самий режим брутально та систематично бреше про варварство своїх попередників в Україні. Це є досить шокуючим. Ще більш приголомшливим є те, що в обох випадках так багато аутсайдерів відволікають увагу на непотрібні деталі, замість того, щоб зосередитися на реальних проблемах: імперіалізмі та масових вбивствах», – наголошує Едвард Лукас.
Дивіться також «Голос Америки»: Розглядається скорочення програм за візами J1- перспективи та можливі наслідки ухвалення плану. Інтерв'ю
