Україна використовує невиправдано багато енергії на свої потреби, переконують експерти. Якби в країні навчилися її економити, то на цьому можна було б і заробити, і країні допомогти. За підрахунками голови Ради європейсько-українського енергетичного агентства Дейва Янга, якби Україні вдалося досягти таких показників енергоефективності, як в Європейському Союзі, це б сприяло тому, що ВВП могло б зрости на 50 відсотків.
«Я не впевнений чи є зацікавленість зараз», – сказав Голосу Америки Янг. «Але якщо буде трохи тиску або загрози від Міжнародного валютного фонду та інших партнерів, що вони заберуть субсидіювання з енергетики – це буде хороша мотивація для економіки. Коли людям раптом потрібно буде платити більше – це їх підштовхне загалом змінити ситуацію. Але я сподіваюся, що такий тиск не буде єдиною причиною змін».
Енергозберігання в Україні не працює так ефективно, як в сусідніх європейських країнах, з кількох причин. Раніше всі програми по реформуванню ЖКГ (житлово-комунальне господарство) фінансувалися з бюджету – це проблема номер один, вважає керівник департаменту проектного управління та енергоефективності у сфері життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку Станіслав Захаров. Тому зараз міністерством розробляється нова стратегія, направлена на кредитування соціально важливих та комерційних програм.
Європейці, які потенційно готові були б вкладати гроші в енергозберігаючі технології в Україні, головну проблему бачать інакше. Потрібна зацікавленість громадськості та бажання чиновників різних рівнів працювати у цій сфері, вважає керівник відділу програми зовнішньої допомоги Представництва ЄС в Україні Вальтер Треттон.
Ще одна перепона – це кількість відповідальних міністерств та відомства, які займаються регулювання енергоефективних технологій та їх впровадження. До споживачів енергії належать житловий сектор, транспорт та промисловість. Тому, для того, щоб впроваджувати якісь проекти – це потрібно узгоджувати щонайменше з міненерго, мінрегіони, мінекономіки, мінінфраструктури, мінфінансів, говорить заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Така складність процесу і лякає інвесторів. Якби була координація всього процесу зверху, це б уже давало певні гарантії тим, хто хоче працювати з подібними проектами.
«Ти приходиш, ти інвестуєш, але ти хочеш мати гарантію, що твої гроші не вкрадуть – це друга умова, за якої люди будуть вкладати гроші», – сказав Янг. «Також є багато шпаринок в законах, багато неузгодженостей. Це складний ринок, але якщо є бажання, то проблеми ці можна згори вирішити».
Янг додає, що потенційні інвестори у сектор енергоефективних технологій хочуть бачити зацікавленість держави у цьому, а не щоб «країну з криками втягували у ці програми».
В Україні бачать європейців як партнерів, які можуть допомогти своїм досвідом та грошима. Захаров говорить, що західний партнер, а скоріше його авторитет, може допомогти зацікавити населення та потенційних інвесторів вкладати гроші у цю галузь енергетики.
«Нам потрібна європейська спільнота, щоб вони допомогли нам переконати наших громадян, що це важливо. Бо вони мають колосальний авторитет у нашому суспільстві», – сказав Захаров.
Найперше, де Україна може зекономити – це енергоефективність у промисловості, бо там найвищий рівень споживання електроенергії. На потреби промисловості втрачається третина загального споживання енергії. Підприємства та громадяни могли б і самим інвестувати та економити на своїх рахунках, але без законів та інформації про технічні можливості це буде складно, вважають експерти.
«Громадянам також потрібні механізми. Наприклад, якщо немає технічних можливостей вимірювати, скільки енергії ви витрачаєте на опалення свого будинку, і з вас щомісяця знімають якусь фіксовану плату, отакі проблеми самому складно подолати», – сказав Янг.
«Я не впевнений чи є зацікавленість зараз», – сказав Голосу Америки Янг. «Але якщо буде трохи тиску або загрози від Міжнародного валютного фонду та інших партнерів, що вони заберуть субсидіювання з енергетики – це буде хороша мотивація для економіки. Коли людям раптом потрібно буде платити більше – це їх підштовхне загалом змінити ситуацію. Але я сподіваюся, що такий тиск не буде єдиною причиною змін».
Енергозберігання в Україні не працює так ефективно, як в сусідніх європейських країнах, з кількох причин. Раніше всі програми по реформуванню ЖКГ (житлово-комунальне господарство) фінансувалися з бюджету – це проблема номер один, вважає керівник департаменту проектного управління та енергоефективності у сфері життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку Станіслав Захаров. Тому зараз міністерством розробляється нова стратегія, направлена на кредитування соціально важливих та комерційних програм.
Європейці, які потенційно готові були б вкладати гроші в енергозберігаючі технології в Україні, головну проблему бачать інакше. Потрібна зацікавленість громадськості та бажання чиновників різних рівнів працювати у цій сфері, вважає керівник відділу програми зовнішньої допомоги Представництва ЄС в Україні Вальтер Треттон.
«Потрібна громадська підтримка, а також, щоб на державному рівні – міністерства просували реформи, тарифи, координували участь муніципалітетів у цьому процесі. Потрібна також участь парламенту, який би взяв на себе відповідальність та прийняв необхідні закони».Вальтер Треттон
Ще одна перепона – це кількість відповідальних міністерств та відомства, які займаються регулювання енергоефективних технологій та їх впровадження. До споживачів енергії належать житловий сектор, транспорт та промисловість. Тому, для того, щоб впроваджувати якісь проекти – це потрібно узгоджувати щонайменше з міненерго, мінрегіони, мінекономіки, мінінфраструктури, мінфінансів, говорить заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
Така складність процесу і лякає інвесторів. Якби була координація всього процесу зверху, це б уже давало певні гарантії тим, хто хоче працювати з подібними проектами.
«Ти приходиш, ти інвестуєш, але ти хочеш мати гарантію, що твої гроші не вкрадуть – це друга умова, за якої люди будуть вкладати гроші», – сказав Янг. «Також є багато шпаринок в законах, багато неузгодженостей. Це складний ринок, але якщо є бажання, то проблеми ці можна згори вирішити».
Янг додає, що потенційні інвестори у сектор енергоефективних технологій хочуть бачити зацікавленість держави у цьому, а не щоб «країну з криками втягували у ці програми».
В Україні бачать європейців як партнерів, які можуть допомогти своїм досвідом та грошима. Захаров говорить, що західний партнер, а скоріше його авторитет, може допомогти зацікавити населення та потенційних інвесторів вкладати гроші у цю галузь енергетики.
«Нам потрібна європейська спільнота, щоб вони допомогли нам переконати наших громадян, що це важливо. Бо вони мають колосальний авторитет у нашому суспільстві», – сказав Захаров.
Найперше, де Україна може зекономити – це енергоефективність у промисловості, бо там найвищий рівень споживання електроенергії. На потреби промисловості втрачається третина загального споживання енергії. Підприємства та громадяни могли б і самим інвестувати та економити на своїх рахунках, але без законів та інформації про технічні можливості це буде складно, вважають експерти.
«Громадянам також потрібні механізми. Наприклад, якщо немає технічних можливостей вимірювати, скільки енергії ви витрачаєте на опалення свого будинку, і з вас щомісяця знімають якусь фіксовану плату, отакі проблеми самому складно подолати», – сказав Янг.
