Роль МВФ у світовій економіці

Крістін Лаґард провела у Вашингтоні свою першу прес-конференцію на посаді керівника Міжнародного валютного фонду. Колишня міністр фінансів Франції заявила, що світова економіка одужує від глобальної фінансової кризи, втім цей процес відбувається нерівномірно. Економіки таких країн, як Китай та Індія зростають набагато швидшими темпами, ніж економіки індустріалізованого світу, зауважила керівниця МВФ. Світ продовжуватиме мінятися, зазначила Лаґард, а відповідно повинні змінюватися структура та механізми МВФ.

У липні 1944-го року представники 45 країн світу зібрались в американському місті Бреттон-Вудс, у штаті Нью-Гемпшир, для розробки плану післявоєнного економічного розвитку. За мету було поставлено уникнути хаосу, який утворився після Першої світової.

«Протягом 20-30-их років були спроби встановити міжнародні золоті стандарти. Втім, ці зусилля провалилися, оскільки не було жодної глобальної установи, яка б контролювала ці процеси», – зазначає історик МВФ Джеймс Боутон.

Боутон каже, що кілька десятків років опісля, таку ключову роль у міжнародній економіці відіграє Міжнародний валютний фонд, особливо коли йдеться про кризові ситуації:

«У 94-95-их роках минулого століття серйозну кризу пережила Мексика, у 97-98-их – країни Азії. А вже у 2008-му сталась глобальна криза, і кожного разу, ситуація ставала складнішою».

Аналітик Інституту міжнародної економіки імені Пітерсона Джейкоб Кіркґард розповідає про роль МВФ у подоланні останньої фінансової кризи:

«Миттєва реакція МФВ у вигляді створення програми реформ у Греції, Ірландії, Португалії була критично важливою, оскільки фінансові ринки потребували принаймні натяку на спасіння».

Втім аналітик Інституту відкритого суспільства Еміра Вудс зауважує, що в Африці МВФ виявися безпорадним:

«Бюджети урядів, які повинні були регулювати бізнес, були значно скорочені. Водночас МВФ, проштовхуючи ідею збереження довкілля, фактично приватизував природні ресурси, а відтак продав їх корпораціям».

Країни на шляху розвитку та деякі зростаючі економіки країн Азії нарікають, що не мають достатнього впливу на МВФ. Експерт Центру глобального розвитку Оуен Бардер каже, що ці країни повинні мати більше ваги:

«У сучасному світі сталися дві важливі речі. З одного боку, багато націй сьогодні значно потужніші та сильніші, ніж вони були після Другої світової війни. З іншого боку – у нас значно більше інтегрована глобальна економіка. Тому всі рішення, які приймає МВФ, та його здатність контролювати фінансову стабільність впливають не лише на Західну Європу та Північну Америку, але і на країни, що розвиваються».

Колишній експерт Світового Банку Юкон Хуанґ каже, що проблема ще глибша:

«Раніше МВФ мав справу з кризами на ринках країн, що розвиваються. Іронія у тому, що майбутнє МВФ залежить від ситуації в розвинутих країнах та від країн на шляху розвитку, на які впливають проблеми країн індустріалізованого світу. Це –замкнуте коло».

Хуанґ додає, що найбільшою проблемою для МВФ є капітал, адже знайти гроші для порятунку всіх тих країн, що потребують допомоги, буде нелегко.