«Вороги Інтернету»
Білорусь поповнила список країн, яких «Репортери без кордонів» відносять до «ворогів Інтернету». Її найближчими сусідами в цій категорії стали такі країни як Бірма, Китай, Куба, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія, Сирія, Туркменістан, Узбекистан і В'єтнам. Індія і Казахстан, які входили в цю групу країн у минулому році, на цей раз виявилися зараховані до країн, де Інтернет знаходиться «під наглядом».
Держави, що входять у список «ворогів Інтернету», об'єднують такі характеристики державної Інтернет-політики, як «різка фільтрація он-лайн-контенту та обмеження доступу до нього, відстеження кібер-дисидентів і он-лайн-пропаганда», зазначають автори доповіді.
У міру посилення ізоляції країни, відзначають експерти «Репортерів без кордонів», президент Білорусі Олександр Лукашенко посилив контроль над Інтернетом, розширивши список заблокованих сайтів, частково паралізуючи Всесвітню мережу у власній країні. За даними організації, багато білоруських блогерів та інші Інтернет-користувачів були арештовані або запрошені на «профілактичні бесіди».
«Влада Білорусі використовувала «Твіттер» для розсилки повідомлень з метою залякування демонстрантів, а місцеві провайдери Інтернет-з'вязку перенаправляли користувачів соціальної мережі «ВКонтакте» на сайти, що містять віруси», – йдеться в доповіді.
Росія, як і минулого року, потрапила в список країн, де Інтернет знаходиться «під наглядом».
«Російська влада використовували кібер-атаки, проводила арешти блогерів та інших користувачів Інтернету, щоб не допустити справжніх он-лайн дебатів на політичні теми», – вказується в доповіді.
Інші країни групи – Австралія, Єгипет, Еритрея, Франція, Малайзія, Південна Корея, Шрі-Ланка, Таїланд, Туніс, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, Індія та Казахстан.
«Репортери без кордонів» мають намір також «уважно стежити» за країнами, що не потрапили в жодну з категорій, зокрема, за Азербайджаном і Таджикистаном.
Ситуація в Україні в доповіді, опублікованій на веб-сайті організації, не згадується.
Інтернет-цензура в США
Експерти організації зазначають, що офіційні наміри керівництва США про боротьбу з Інтернет-цензурою суперечать діям влади у випадку з WikiLeaks. Цей веб-ресурс не міг отримати доступ до своїх рахунків через відсутність доступу до сервісів Visa і MasterCard, що сильно ускладнило його роботу. Автори доповіді також звертають увагу на судовий процес у справі Бредлі Меннінга, якого звинувачують у передачі секретної інформації WikiLeaks.
У доповіді розглядається також закон 2011 «Про запобігання реальним мережевим загрозам економічному, творчому потенціалу і крадіжці інтелектуальної власності» (PIPA), згідно з яким власники інтелектуальної власності в судовому порядку можуть вимагати величезні штрафи від власників веб-сайтів, які нібито порушують їхні права. Закон поширюється і на веб-сайти, зареєстровані за межами США.
«Репортери без кордонів» в докір США ставлять і законопроект про припинення Інтернет-піратства (SOPA), що дозволяє власникам інтелектуальних прав вимагати від веб-сайтів, які, на їхню думку, розміщують не належну їм інформацію, зняти або заблокувати цей контент без звернення до суду. У разі відмови судове втручання буде необхідно.
Організація закликає США відмовитися від прийняття SOPA, який «очевидно порушує право на самовираження і змінює порядок судового розгляду, так як справа буде розглядатися в суді після того, як контент або сайт будуть заблоковані».
«Це призведе до того, що власники інтелектуальної власності зможуть фільтрувати і блокувати контент без дозволу представників прокуратури, що дозволить їм вирішувати, яка інформація може бути доступна широкій аудиторії, а яка – ні. Це перетворить власників інтелектуальної власності в Інтернет-диктаторів», – підсумовують автори доповіді.
У понеділок 12-го березня в День боротьби з Інтернет-цензурою міжнародна організація «Репортери без кордонів» опублікувала щорічну доповідь про свободу в Інтернеті.
