Влада Узбекистану закрили доступ до он-лайн-енциклопедії «Вікіпедія». Проте заборона поширюється тільки на сайт узбецькою мовою, тоді як користувачі все ще мають доступ до «Вікіпедії» російською, англійською та іншими мовами.
Кількість записів у «Вікіпедії» на узбецькій мові набагато менша, порівняно з російськомовною версією. На узбецькій мові всього лиш 7891 записів, на російськомовній версії – 825 тисяч і понад 3,8 мільйонів на англомовній.
На думку Сари Кендзіор, спеціаліста з нових медіа в Центральній Азії і професора Університету Вашингтона, не дивлячись на те, що записи в «Вікіпедії» на узбецькій мові про історичні та політичні події Узбекистану часто слідують офіційній інтерпретації влади, сайт, тим не менш, становить конкуренцію державній ідеології.
«На сторінках «Вікіпедії» можна знайти записи про політичну опозицію Узбекистану, ситуації в Каракалпакстані і зміст сексуального та порнографічного спрямування», – сказала вона «Голосу Америки».
Однак Кендзіор пояснює, що блокування «Вікіпедії» в Узбекистані – це не просто спроба закрити доступ до небажаної для влади інформації, тому що записи в російськомовній та англомовній версії енциклопедії надають набагато більш докладний опис, на приклад, про події в Андижані у 2005-му році і діяльність опозиційних партій.
«Скоріше, це прагнення Ташкента монополізувати будь-який контент на узбецькій мові, і контролювати так званий «узбекчілік» (все узбецьке, - прим. Е.М.)», – зазначає вона.
У своєму блозі Registan.net Кендзіор розповідає, що в узбецькій версії он-лайн-енциклопедії сторінка, присвячена Вітні Г’юстон більш популярна, ніж запис про знамениту узбецьку співачку Юлдуз Усманову. У той же час, запис про президента країни Іслама Карімова помітно коротший від статей про футболістів і західних поп-зірок.
За словами Кендзіор, багато статей в узбецькій «Вікіпедії» були підготовлені представниками узбецької діаспори. До того, як сайт був заборонений, він входив до списку 15 найбільш популярних в Узбекистані. Всього, за даними Кендзіор, серед 28-мільйонного населення Узбекистану налічується близько 9 млн Інтернет-користувачів.
«На сьогоднішній день в Узбекистані практично не існує он-лайн-форумів, де б обговорювалися політичні теми», – продовжує Кендзіор. Популярний форум arbuz.com, що надавав платформу для спілкування на теми Узбекистану і узбецької діаспори, був закритий владою країни в минулому році.
Згідно з даними Інституту висвітлення війни і миру, уряд Узбекистану заблокував arbuz.com після того, як на ньому стали обговорюватися теми «Арабської весни» на Близькому Сході і в Північній Африці.
В даний час у місцевих користувачів найбільш популярні близько десяти Інтернет-платформ, в основному розважального характеру. Соціальні мережі «Фейсбук» і «Твіттер» популярні серед вузького кола узбекомовних користувачів, в основному, вони користуються успіхом серед діаспори, зазначає Кендзіор.
Згідно з висновками Комітету із захисту журналістів, свобода ЗМІ порушується у всіх країнах Центральної Азії, і Узбекистан – не єдина країна регіону, де влада намагається контролювати небажані сайти.
У минулому році Казахстан заборонив більше 150 сайтів, які, згідно з позицією влади, поширюють інформацію екстремістського характеру. У Киргизстані рішенням парламенту заблоковано сайт Fergana.ru, де часто публікуються матеріали, що критикують владу республік Центральної Азії.
