Іранські посадовці у понеділок у Женеві зустрілися з представниками США та інших країн світу, які намагаються переконати Іран не поспішати з розвитком атомної програми. Сталося це на наступний же день після того, як офіційний Тегеран оголосив, що вийшов на рівень самозабезпечення атомною енергією. Крім США на переговорах були присутні представники від п’яти країн-членів Ради Безпеки ООН, а також Німеччини.
Під час зустрічі Іран висловив стурбованість нападом, який минулого тижня вчинили на двох його науковців-атомників. У свою чергу західні країни також занепокоєні тим, що Іран має 19 балістичних ракет середньої дальності – BM-25, вироблених Північною Кореєю.
Цей факт лише додав нових обертів дискусії про те, для чого Іран планує використовувати свій військовий, а, можливо, і ядерний потенціал. Думки аналітиків щодо призначення ракет, створених за подобою застарілих російських, різняться.
Представник міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкл Еллеман зазначив: «Одиницю того, що ми вважаємо ракетою ВМ-25, вперше було продемонстровано на параді в Пхеньяні минулого місяця. Тепер ми знаємо, як вона виглядає, але наскільки нам відомо, корейці її ніколи не випробовували».
Аналітики погоджуються, що північно-корейська ракета справді існує. Втім, деякі вважають, що у Пхеньяні було продемонстровано муляж, а не реальну зброю.
Редактор журналу «Aviation Week» Дейвид Фулджум каже, що вперше почув про ракети від ізраїльтян півроку тому. За його словами, ракети ВМ-25 мають бойовий радіус від 3 до 4 тисяч кілометрів і запускаються з пересувної пускової установки. На Заході вважають, що ця ракета несе загрозу країнам Європи та Близького Сходу. Втім Фулджум вірить, що Іран хоче дослідити та покращити ВМ-25 і не збирається ставити ракети на бойове чергування:
«Я думаю, це частина випробувань. Вони прагнуть створити ракету, що становитиме реальну загрозу і зможе нести потужніший заряд на більшу відстань. Ірану потрібен новий носій – для цього і знадобилася ВМ-25».
Хоча на заході домінує думка, що Іран використає ВМ-25 для розвитку наступальних озброєнь, ракета також може стати частиною розвитку космічної програми Тегерана. Тривалий час Іран покладався на технології Північної Кореї для заснування власної військової та космічної програм. Втім зараз ці країни, можливо, помінялися ролями – каже Фулджум:
«Іран має більше грошей і більше свободи для таких розробок. У нього ширший доступ до необхідних матеріалів, ніж у Північній Кореї, яка залежить від Китаю. А на Китай зараз тиснуть США, що не бажають передачі таких технологій Пхеньяну».
Аналітики вважають, що Іран не зможе приховувати результати своєї ракетної програми. Для випробувань ракет потрібні пуски. Щойно вони пройдуть, інші країни отримають змогу детально проаналізувати характеристики запущених ракет та оцінити можливі загрози.
