Незважаючи на тривалі бойові дії та постійні обстріли, деякі українські міста вже сміливо мріють про майбутнє відновлення. Разом з американськими архітекторами громади Ірпеня та Маріуполя готують масштабні плани відбудови більш стійких та cучасних міст. Про ці плани мери міст розповіли у Вашингтоні під час форуму локальної дипломатії у центрі Меридіан.
Журналістка Голосу Америки Марія Ульяновська поспілкувалася з мерами міст та архітекторами про пріоритети та вартість відбудови, про те, як повернути інвестиції в Ірпінь, а також про те, як відбудувати Маріуполь, який вже масово заселяють росіянами.
Ірпінь — пілотний проєкт відбудови українських міст
Колись спокійне передмістя столиці стало символом воєнних руйнувань. Під час бойових дій на Київщині у березні 2022 року, росіяни майже місяць обстрілювали Ірпінь. За підрахунками міської ради, 1602 будинків знищено, понад 12 тисяч пошкоджено — без даху над головою залишилися 16 358 жителів.
Незважаючи на це, життя поволі повертається в місто. За словами мера Олександра Маркушина, 85% жителів вже повернулися додому. Крім того, як і у 2014 році, Ірпінь приймає внутрішньо переміщених осіб, які тікають з окупованих Росією територій. У 2022 році місто стало домом ще для 30 тисяч переселенців.
Маркушин говорить, що зараз в місті проживає близько 100 тисяч людей, всім їм треба десь жити, і тому головне завдання, яке стоїть перед містом, — максимально швидко відбудовуватися.
Оскільки Ірпінь був одним із перших звільнених українських міст, він перетворюється на пілотний проєкт із відбудови, який, ймовірно, стане прикладом для реконструкції Харкова, Маріуполя, Миколаєва і Херсона.
Після закінчення бойових дій місто провело експертний аналіз руйнувань, створило інвестиційний паспорт і опрацьовує масштабний план відновлення.
“Найголовніше —не просто відбудувати якийсь квартал міста, а розрахувати на 20 років вперед, скільки місто може прийняти людей, яке житло потрібне, які інфраструктура й транспорт, водопостачання, водовідведення, електропостачання. Розрахувати, як місто себе може утримувати,” — розповідає Маркушин.
Хто фінансує відбудову?
Питання пошуку коштів і справді актуальне. Наразі, каже мер Ірпеня, держава не має бюджету на масштабну відбудову міст. Тому, щоб знайти гроші на відновлення, Маркушин заснував громадську організацію «Фонд відновлення Ірпеня».
Крім мера, фондом також опікуються народний депутат Сергій Тарута та голова Інвестиційної ради Ірпеня, колишній мер міста Володимир Карплюк, якого неодноразово звинувачували у незаконному збагаченні. У лютому 2020 року прокуратура передала в суд звинувачення проти Карплюка у розкраданні грошей під час будівництва парків, але 15 лютого 2023 року справу закрили, бо спливли строки досудового розслідування.
Маркушин та Карплюк також заснували робочу групу «Ірпінь reconstruction summit», до якої входить близько 200 українських та міжнародних проєктних менеджерів, архітекторів та дизайнерів, які розробили 22 проєктно-архітектурних пропозиції з реконструкції та відбудови об’єктів критичної інфраструктури.
Команді двох мерів вже вдалося залучити іноземні кошти — португальське місто Кашкайш перерахувало пів мільйона євро на будівництво садочка в Ірпені. А проєкт ООН “Український гуманітарний фонд” профінансував відбудову чотирьох багатоквартирних будинків. Крім того, благодійні пожертви на реконструкцію Ірпеня збирають на платформі Patreon.
А для того, щоб повернути в місто інвестиції та бізнес, в планах мерів також побудувати найбільший в Київській області технопарк. Для цього міська рада виділить 350 гектарів землі державного значення між Ірпенем та селом Михайлівка-Рубежівка.
“Цей технопарк буде бюджетоутворюючим величезним підприємством не лише нашого міста, а й Київської області. Єдина умова для залучення бізнеса — бути зареєстрованими і сплачувати податки в Ірпені,” — розповідає Маркушин.
Що потрібно людям у звільненому місті?
Щоб допомогти місту відбудуватися осмислено, агентство США з міжнародного розвитку (USAID) залучило міжнародне архітектурне бюро Gensler.
З 22 лютого по 2 березня 2023 року дослідники Gensler спілкувалися з жителями Ірпеня, щоб зрозуміти: які в містян пріоритети щодо реконструкції та як перебудувати місто у майбутньому.
Опитування показали, що 91% ірпінців були задоволені якістю життя до повномасштабного вторгнення й 65% хочуть, щоб реконструкція відображала те, як виглядало місто до вторгнення. Головним пріоритетом люди вважають продуману систему безпеки та відновлення економічної спроможності Ірпеня.
“Відновлення починається зі слухання та співчуття, а також із глибокого розуміння того, як люди почуваються, які їхні прагнення, бачення майбутнього,” — розповідає Діан Госкінс, генеральна директорка Gensler. “Тут люди знають, що перемога не є повною, доки не завершиться відбудова, тому що тільки тоді вони зможуть знову жити своїм життям”.
Залишити пам'ять про війну
Опитування показали, що містяни хочуть увічнити памʼять про пережите у вигляді меморіалу, який буде інтегрований у місто. А Ірпінський міст, який ЗСУ підірвали у перший тиждень повномасштабного вторгнення, щоб зупинити просування російської армії до столиці, і який був головним евакуаційним шляхом з окупованих територій Київщини, 41% ірпінців хочуть відбудувати на тому ж самому місці за новим дизайном.
Найбільше дослідників здивувало те, що 8 з 10 ірпінців налаштовані оптимістично щодо майбутнього міста.
“Ніхто б не звинувачував людей, якби вони були сумні, депресивні, не відчували надії. Але ми побачили неймовірну стійкість, гордість цих людей. І прагнення відбудуватися, повернутися до свого минулого життя,” — додала Госкінс.
Маріуполь — Reborn
Архітектори Gensler працюють над відновленням й іншого міста-символа — Маріуполя. Незважаючи на те, що місто досі під окупацією, мерія розробляє план відродження “Маріуполь reborn”, яка має стати частиною стратегії відновлення Донеччини після війни.
Над планом Маріуполь reborn місто працює разом з USAID, міжнародними фінансовими організаціями та українською компанією SCM Ріната Ахметова. Наразі експерти Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) допомагають підрахувати збитки — адже 90% міста зруйновано. Уся робота виконується дистанційно.
“Ми сьогодні маємо певне розуміння — чого вже не існує, що зруйновано: яка школа, яка лікарня, яка будівля. А Світовий банк та ЄБРР мають певні механізми та інструменти, як це обраховувати, – пояснює мер Вадим Бойченко. – Ми хочемо, щоб Маріупольці подивилися на місто очима своїх ще ненароджених дітей – що ми маємо зробити, щоб їм було тут зручно? Я особисто бачу нове місто, яке зберігає історію, це новий Сингапур, який ми маємо побудувати в Україні”.
За попередніми підрахунками, для відбудови Маріуполя треба близько 14,5 мільярдів доларів. Після висновків міжнародних партнерів, місто зможе розрахувати економічне підґрунтя майбутнього Маріуполя через 1-5-10 років
Але головне завдання, яке стоїть перед мером — як повернути життя, у місто, де загинуло щонайменше 22 тисячі людей. За підрахунками міської ради, протягом 86 днів блокади, майже 200 тисяч маріупольців виїхали з міста. Ще 120 тисяч продовжують жити в окупації.
Водночас, місто вже почали заселяти новими “жителями”, повідомляє радник мера Петро Андрющенко. Діяльність окупаційної адміністрації в Маріуполі ставить перед Україною ті самі питання, що й вісім років окупації Криму: як повернути місто ідеологічно? Як знайти порозуміння з тими, хто почав співпрацювати з окупантами?
“Більше не буде так, як було до 2014 року,” — каже Бойченко. “Сьогодні всі маріупольці вже це зрозуміли, що сусід — це держава-агресорка, а головна боротьба нашої держави — за незалежність. Маріуполь був є і буде українським містом, а ті люди, які сьогодні доєдналися до окупантів, ступляться, щойно ми підійдемо до наших кордонів”.
Попередні опитування Gensler та маріупольської міськради показали, що 90% маріупольців готові повернутися, щойно Україна звільнить місто. У міського голови — амбітний план: він збирається повернутися в український Маріуполь до кінця цього року.
Дивіться також:
Форум