Айзексон: «Стів Джобс зовсім не був зразком для наслідування»

Як до нього Едісон, Форд і Дісней, Стів Джобс увійде в історію людства як геній, який зумів у своїх відкриттях поєднувати творчу зухвалість і технологічну досвідченість. Така думка письменника і журналіста Уолтера Айзексон, що зустрівся з читачами свого бестселера «Стів Джобс». Зустріч пройшла в конференц-залі просвітницько-освітнього комплексу «92nd Street Y» на Верхньому Іст-Сайді Нью-Йорка в рамках лекційного циклу «Культура та ідеї».

600-сторінкова біографія Стіва Джобса побачила світ у жовтні минулого року. Видавництво Simon & Schuster спочатку планувало випустити її в березні 2012 року, але у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я легендарного засновника Apple перенесло дату релізу на листопад, а потім на кінець жовтня 2011 року. Стів Джобс помер 5 жовтня від ускладнень важкого ракового захворювання, з яким довго боровся як традиційними, так і альтернативними методами. Йому було 56 років.

Книга «Стів Джобс» миттєво стала бестселером і надовго зайняла верхні рядки в найпрестижніших списках продажів, включаючи списки The New York Times і Amazon.

Наступник геніїв

Уолтер Айзексон розповів, що Джобс звернувся до нього з проханням написати його біографію ще в 2004 році. «Я тоді тільки випустив книгу про Бенджаміна Франкліна, - зазначив письменник, - і працював над наступною - про Альберта Ейнштейна. І жартома поцікавився у Джобса, чи не вважає він себе наступником цих геніїв. І відмовився від втішної, звичайно, пропозиції, пославшись на зайнятість. А про себе думав: він ще молодий, може і почекати, років так через десять-п'ятнадцять можна повернутися до цієї розмови ».

У 2009 році Лорен Пауелл, дружина Джобса, сказала Айзексону: «Якщо ти збираєшся написати книгу про Стіва, краще поквапся». Той уже був серйозно хворий, проходив другий курс лікування, але як і раніше приховував від усіх, що у нього рак, сподівався вилікуватися.

Айзексон піднявся на сцену не один, а в компанії свого давнього колеги, Ріка Стенгел, виконавчого редактора журналу Time і співавтора автобіографії Нельсона Мандели. Як підкреслив Стенгел, Уолтер Айзексон - один з найавторитетніших журналістів Америки, який раніше керував телеканалом CNN і журналом Time. «Зараз Уолтер є президентом Інституту Аспена і пише чудові книги», - зауважив він.

Стенгел був модератором зустрічі і по праву давнього знайомого ставив Айзексону, якого він з посмішкою назвав «моїм колишнім босом», власні непрості питання і озвучував записки, що надійшли на сцену з аудиторії.

Зокрема, він випитував у автора книги, як Джобс характеризував свої відносини з Біллом Гейтсом. З відповідей Айзексона випливало, що батько Apple сильно недолюблював батька Microsoft. За очі він відгукувався про нього, не економлячи на лайливі слова. І час від часу дивувався, як така потужна і просунута корпорація, як Microsoft, може випускати такі «погані продукти».

«Стів завжди детально і прискіпливо аналізував нові технології конкурентів, у тому числі Гейтса, - сказав Айзексон. - І тут же відзначав нелогічності і недолугості з точки зору креативної логістики, яка для нього самого була релігією. У світі все має подвійний характер. У технологічному світі антитеза Джобс - Гейтс була дуже яскравим втіленням цієї подвійності. Характер Стіва теж відображав цю подвійність. Він був задиракою і порушником правил, скажімо, любив паркуватися на місцях для інвалідів. Одночасно, дуже бурхливо переживав невдачі і частенько пускав сльозу».

Кинутий і обраний

В основу книги лягли близько сорока інтерв'ю, які Джобс дав Айзексон за два роки, а також сто з гаком інтерв'ю з рідними, друзями, колегами, конкурентами і опонентами. «Це було абсолютно неформальне спілкування, - згадував письменник. - Ми бродили годинами зі Стівом вулицями Пало-Алто, сиділи в його будинку за обідом, часто розмовляли по телефону. Стів дав мені повну свободу, не просив показувати йому готовий текст. Хоча явно почував себе незатишно, коли дізнавався, що я розмовляв для книги з його критиками і ворогами. Сам він говорив про себе абсолютно відверто, часом навіть занадто. Іноді повторював сказане і, що цікаво, навіть створював нову версію описуваних подій».

Розмова на сцені торкнулася теми сирітства та усиновлення Джобса, яка для героя книги завжди була найважливішою і дуже чутливою. Його біологічні батьки від немовляти відмовилися, і згодом Джобс презирливо називав їх «донорами сперми і яйцеклітини». А своїми справжніми батьком і матір'ю вважав усиновили його в 1955 році Пола і Клару Джобс.

Як зауважив Айзексон, Стів Джобс вважав себе одночасно і «кинутим», і «обраним», і ця драматична діалектика визначала його менталітет і життєву установку. «Він бачив себе ізгоєм і подвижником, якому доля підготувала високу і унікальну місію, - підкреслив письменник. - Він був покликаний, як би «призначений» вищими силами, щоб зробити революцію в світі технологій, будь то комп'ютери, мобільні телефони, електронні книги і Айпед».

Відповідаючи на запитання кореспондента «Голосу Америки» щодо впливу досягнень і харизми Джобса на молодь в інших країнах, Айзексон сказав: «Стів не вважав себе прикладом для наслідування, зовсім немає, більше того, він посміювався над спробами його канонізувати. Дивіться, говорив, школу я кинув, в молодості бавився наркотиками, весь час порушував загальноприйняті правила. Яка я рольова модель, дивувався він».

Віхи шляху

За словами Айзексон, Джобс ставився до релігії дуже суперечливо. Після поїздки до Індії серйозно захопився дзен-буддизмом, але говорити про віру не дуже любив. Тему смерті в бесідах уникав, помічаючи чи то жартома, чи то всерйоз, що взагалі не любить нічого кінцевого і лише під натиском колег оснащує випускаються його компанією технологічні вироби кнопкою повного виключення.

У книзі описані всі етапи життєвого шляху Джобса, його взаємини зі Стівом Возняком, співзасновником Apple, його коротка робота на Hewlitt-Packard і Atari. Докладно розглянуті розробка та втілення проектів Apple I, Apple II, Lisa і класичного комп'ютера Macintosh, проекти NeXT і студії Pixar покинув у той час Apple не по своїй волі Джобса і його тріумфальне повернення в рідну компанію в 1997 році. Автор приділяє багато уваги феноменальним досягненням Джобса після його «другого пришестя» в Apple, включаючи розробку таких популярних технологічних продуктів, як iMac, iPod, iTunes, Apple Stores і iPad. Не уникає Айзексон і подробиць особистого життя свого героя, включаючи його ранні любовні захоплення, шлюб і четверо дітей.

Як раніше повідомлялося, до книги вже проявив інтерес Голлівуд. За даними газети The Guardian, студія Sony Pictures придбала у Айзексон права на екранізацію за «семизначну суму». Продюсерами майбутньої стрічки сайт imdb.com називає Марка Гордона і Гаймона Кеседі. У 1999 році був випущений телевізійний фільм про Джобса «Пірати Силіконової долини», де його зіграв Ноа Вайл.

Відповідаючи на питання про літературні плани, Айзексон сказав, що про живуть знаменитості більше писати не збирається. Він дав зрозуміти, що, працюючи над книгою про колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера, випробував неприємні моменти через причіпок свого героя. Письменник збирає матеріал для книги про Аді Лавлейс, дочки поета Байрона, що стала математиком. Вона відома описом першої обчислювальної машини, до якої склала програму.