Воєнні злочини в Україні мають розслідуватися, як би довго це не тривало, і до яких би високих посад не сягала відповідальність, вважає Клінт Вільямсон, який очолює Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA).
Групу було створено 25 травня 2022 року, через три місяці й один день після початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді Сполучені Штати, Європейський Союз і Велика Британія заснували Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA) як узгоджений трансатлантичний механізм демократичної спільноти для боротьби з жорстокими злочинами в Україні.
Про те, як досягти справедливості щодо десятків тисяч воєнних злочинів, які за даними українських чиновників були скоєні в Україні з моменту широкомасштабного роосійського вторгнення, говорили у Вашингтоні учасники дискусії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна –американські та українські адвокати, репортери, прокурори, слідчі та громадські активісти.
Воєнні злочини, скоєні російськими військами під час незаконноговторгнення в Україну, можуть бути найбільш масово задокументованими злочинами в історії людства, але притягнути до відповідальності винних у такій кількості злочинів є складною справою для українського та міжнародного правосуддя, відзначили учасники обговорення.
Серед тем, які обговорювали учасники дискусії, був заклик президента Україні Володимира Зеленського створити міжнародний трибунал щодо злочинів російських військ.
Посол Клінт Вільямсон, який є старшим науковим співробітником з питань міжнародного верховенства права в Інституті Маккейна, та колишнім прокурором у Міжнародному кримінальному трибуналі з Югославії (ICTY) вважає, що такий трибунал навряд чи буде створений, і навряд чи він буде потрібний.
Бо на відміну від злочинів у колишній Югославії, чи, наприклад, Сирії, де не працює місцева судова система і влада була прямо причетна до таких злочинів, а на міжнародному рівні правосуддю перешкоджали такі країни, як Росія, чи Китай, в Україні є і дієва судова система і міжнародні механізми притягнення до відповідальності злочинців, такі як Міжнародний кримінальний суд (ICC).
«Тому я думаю, що Сполучені Штати вважають, що ми повинні намагатися підтримувати як внутрішні, так і міжнародні механізми, які доступні прямо зараз і зміцнити їх», – вважає Вільямсон.
Співпрацювати з українською Генеральною прокуратурою над притягненням до відповідальності воєнних злочинців група, яку очолив Клінт Вільямсон, почала ще напередодні лютневого вторгнення.
Слідчі говорили про злочини, які вже вчинялися російськими військами з 2014 року та планували роботу наперед, розуміючи, що російське вторгнення стає неминучим. А з початку березня дорадча група щодо розслідування жорстоких злочинів тісно співпрацює з українськими слідчими, спочатку через кордон з Польщею, а з червня на території України.
До того часу українські слідчі працювали на рівні окремих злочинів. Тож коли почалися масові злочини, як наприклад, масові розстріли чи обстріли, в яких гинула велика кількість людей і неможливо було встановити індивідуальних винуватців, їм знадобився досвід західних колег, які працювали над розслідуванням воєнних злочинів в інших країнах.
У результаті таких розслідувань, каже Вільямсон, встановлюються назви і номери військових частин, ланцюжок командування, відповідального за накази і їхнє виконання. Допомогу в цих розслідуваннях надають і розслідувальні служби, як це було у випадку з колишньою Югославією, пояснює Вільямсон. З іншого боку, у порівнянні з тими часами, набагато більше інформації стало доступно і без звернення до професійних розвідників.
За словами Вільямсона, спираючись на досвід колишньої Югославії, процес притягнення російських злочинців до відповідальності може затягнутися на роки, якщо не десятиліття.
«Те, що ми зараз намагаємося зробити, це зібрати докази, побудувати доказову базу, яка показує, що відбувалося на місці, а потім розробити докази зв’язку, які піднімуть нас вгору по ланцюгу командування. І тоді справи можуть бути порушені проти осіб, які можуть навіть не перебувати під вартою, але ці звинувачення можуть служити значній меті», – каже Вільямсон.
Такі звинувачення, що базуються на солідній доказовій базі, за його словами, ускладнюють людям подорожі, змінюють життя. Навіть президенту Росії Володимиру Путіну, чи людям навколо нього, таким як Сергію Лаврову, такі звинувачення «не даватимуть грати ролі, до яких вони звикли на світовій арені».
Відповідаючи на запитання про те, чи буде притягнутий до відповідальності і сам Путін, і чи його група експертів рекомендує українським слідчим іти цим шляхом, Вільямсон відповів, що «ми будемо радити їм шукати докази, куди б вони не привели».
Одночасно з дискусіями експертів в Інституті Маккейна, в Сенаті Сполучених Штатів відбувалися слухання про те, як США мають допомогти в цьому Україні у притягненні до відповідальності воєнних злочинців.
Як сказав головуючий а слуханнях сенатор Дік Дурбін, частиною цих зусиль має бути ухвалення внутрішнього американського законодавства, яке б давало можливість переслідувати злочинців, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, скоєних поза територією США.
Слухання в Юридичному комітеті Сенату Сполучених Штатів, які проходили у середу, 28 вересня, під назвою «Від Нюрнберга до України: відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності».
Свідчення на них давали Ілай Розебаум, директор відділу захисту прав людини Міністерства юстиції США, та Андре Ватсон, помічник директора з питань національної безпеки Міністерства внутрішньої безпеки США.
