Мережа благодійних фондів «Карітас», створених католицькою церквою, існує по всьому світу. В Україні «Карітас» існує з часів незалежності. Благодійники своїм прикладом показують, як можна допомагати потребуючим краще за державу.
Потреба у таких неурядових організаціях виникла у 90-их роках. Президент Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Андрій Васькович розказує, що тоді священики мандрували за кордоном і бачили, як там працюють такі організації. Потім захотілося створити подібне і у себе.
«Спочатку я думав, що прийшов ненадовго до «Карітасу», думав, що Україна скоро стане щасливою і багатою. Але з часом стало видно, що проблем все більше і більше. «Карітас» став потрібним», – розказує директор Івано-Франківського «Карітасу» отець мітрат Володимир Чорній.
«Нашою метою є те, що ми будемо і можемо надавати соціальні послуги людям. І можемо їх надавати часто ліпше, ніж державні структури, бо як неурядова організація ми стоїмо ближче до людей, ми живемо з людьми і бачимо їх проблеми краще», – каже президент Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Андрій Васькович.
Мережа «Карітасу» в Україні охоплює Київ, Донецьк, Львів, Одесу. Найбільше представництв організації у Західній Україні. Пояснюють це впливом католицької церкви, яка на Заході найбільше поширена. Втім, допомагають тут усім, незалежно від віросповідання, позиції чи статусу. Безхатченкам пропонують безкоштовні їдальні, медогляд; людям з особливими потребами – табори, в яких вони можуть знайомитися між собою, проходити лікування; паліативним хворим допомагають із знеболюванням.
Для літніх людей чи важко хворих в «Карітасі» існує проект «Домашня опіка». Щодня до учасників проекту приходять спеціальні працівники, які допомагають купити ліки, продукти, доглянути за хворими, прибрати у хаті, але, найголовніше, вони спілкуються із своїми підопічними.
80-річна Анна Михайлівна зі Львова має хвору доньку, за якою сама доглядає. Розказує, що «Карітас» значно полегшує їй життя, і якби могла, то і сама допомагала б іншим.
«Прийде осінь, зима. Я кажу: “Може, ви кожний раз не везіть, бо то зима”, а вона: “та найгірше тролейбуси чекати”», – розказує про свою помічницю Анна Михайлівна.
Самому ж «Карітасу» допомагають різні іноземні фонди та прості українці. «Бідні люди найчастіше допомагають іншим бідним людям, бо вони розуміють, як це, коли хтось може щось потребувати», – говорить директор «Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії» Сергій Трифяк.
Іноді просто книжки, непотрібні речі чи внесок розміром у 50 гривень цінніший за допомогу багатих інвесторів, кажуть у фонді.
Простих інвесторів також намагаються мотивувати. Наприклад, існує проект «Різдвяна свічка», коли люди за свої пожертви отримують свічку від організації.
Одна із останніх ініціатив «Карітасу» – створення першої анімаційної ферми в Україні. Діти з особливими потребами чи без можуть приходити сюди та займатися із конями і овечками безкоштовно.
«Вони тішаться, для них це щось надзвичайне. Знову ж таки є різні стани дітей, коли вони не можуть виявляти емоції, але за допомогою кваліфікованого тренера і реабілітолога вони потрошки виходять з того», – каже директор «Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії» Сергій Трифяк.
Створенню ферми посприяв голова села П’ядики. На національному ж рівні в Карітасі говорять, головне, щоб не заважали.
«Нашою метою є те, що ми будемо і можемо надавати соціальні послуги людям. І можемо їх надавати часто ліпше, ніж державні структури, бо як неурядова організація ми стоїмо ближче до людей».Андрій Васькович
«Спочатку я думав, що прийшов ненадовго до «Карітасу», думав, що Україна скоро стане щасливою і багатою. Але з часом стало видно, що проблем все більше і більше. «Карітас» став потрібним», – розказує директор Івано-Франківського «Карітасу» отець мітрат Володимир Чорній.
«Нашою метою є те, що ми будемо і можемо надавати соціальні послуги людям. І можемо їх надавати часто ліпше, ніж державні структури, бо як неурядова організація ми стоїмо ближче до людей, ми живемо з людьми і бачимо їх проблеми краще», – каже президент Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Андрій Васькович.
Мережа «Карітасу» в Україні охоплює Київ, Донецьк, Львів, Одесу. Найбільше представництв організації у Західній Україні. Пояснюють це впливом католицької церкви, яка на Заході найбільше поширена. Втім, допомагають тут усім, незалежно від віросповідання, позиції чи статусу. Безхатченкам пропонують безкоштовні їдальні, медогляд; людям з особливими потребами – табори, в яких вони можуть знайомитися між собою, проходити лікування; паліативним хворим допомагають із знеболюванням.
Для літніх людей чи важко хворих в «Карітасі» існує проект «Домашня опіка». Щодня до учасників проекту приходять спеціальні працівники, які допомагають купити ліки, продукти, доглянути за хворими, прибрати у хаті, але, найголовніше, вони спілкуються із своїми підопічними.
80-річна Анна Михайлівна зі Львова має хвору доньку, за якою сама доглядає. Розказує, що «Карітас» значно полегшує їй життя, і якби могла, то і сама допомагала б іншим.
«Прийде осінь, зима. Я кажу: “Може, ви кожний раз не везіть, бо то зима”, а вона: “та найгірше тролейбуси чекати”», – розказує про свою помічницю Анна Михайлівна.
Самому ж «Карітасу» допомагають різні іноземні фонди та прості українці. «Бідні люди найчастіше допомагають іншим бідним людям, бо вони розуміють, як це, коли хтось може щось потребувати», – говорить директор «Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії» Сергій Трифяк.
Іноді просто книжки, непотрібні речі чи внесок розміром у 50 гривень цінніший за допомогу багатих інвесторів, кажуть у фонді.
Простих інвесторів також намагаються мотивувати. Наприклад, існує проект «Різдвяна свічка», коли люди за свої пожертви отримують свічку від організації.
Одна із останніх ініціатив «Карітасу» – створення першої анімаційної ферми в Україні. Діти з особливими потребами чи без можуть приходити сюди та займатися із конями і овечками безкоштовно.
«Вони тішаться, для них це щось надзвичайне. Знову ж таки є різні стани дітей, коли вони не можуть виявляти емоції, але за допомогою кваліфікованого тренера і реабілітолога вони потрошки виходять з того», – каже директор «Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії» Сергій Трифяк.
Створенню ферми посприяв голова села П’ядики. На національному ж рівні в Карітасі говорять, головне, щоб не заважали.
