В Каталонії, північносхідному автономному регіоні Іспанії, відбуваються позачергові вибори, проголошені після розпуску регіональних органів влади, що домагалися відокремлення.
Питання статусу регіону залишається головним у протистоянні партій, які хочуть бачити Каталонію незалежною республікою і тих, які вважають, що самоврядний регіон має залишатися частиною іспанського королівства.
Каталонська дилема для українців
Каталонська проблема Європейського Союзу
Опитування перед виборами не обіцяли чіткої перемоги якійсь зі сторін, бо каталонці поділилися у поглядах на майбутнє свого краю приблизно навпіл.
Провідна іспанська газета El Pais висловила думку, що вирішальним для результатів виборів буде голос близько мільйона виборців, які до останнього казали, що вони ще не визначилися.
Якщо сепаратистські партії, які мали більшість місць у минулому складі регіонального парламенту, знову переможуть, то очікуватимуть подальших намагань відокремлення Каталонії.
Вибори відбуваються у надзвичайних умовах: центральний іспанський уряд розпустив каталонські органи самоврядування, а низка регіональних посадовців постала перед судом за звинуваченням в антидержавній діяльності після одностороннього оголошення незалежності 27 жовтня.
Президент розпущеного виконавчого органу влади Каталонії Карлес Пучдемон утік до Брюсселя через загрозу арешту і вів агітаційну кампанію, використовуючи інтеренетний зв’язок.
Лідер найбільшої каталонської сепаратистської партії “Ескуерра републікана” Оріол Хункерас перебуває за ґратами.
Цьому передував каталонський референдум про незалежність 1 жовтня, який Мадрид оголосив незаконним.
Євросоюз також відмовився визнавати каталонський референдум, в якому брали участь менше половини виборців регіону.
Референдум супроводжувався невдалими намаганнями іспанської поліції зупинити голосування, застосовуючи навіть місцями фізичну силу, за що Мадрид зазнав критики.
Демонстрації з вимогами звільнити заарештованих лідерів надали нового поштовху незалежницькому руху Каталонії.
Дивіться також: Хто ж більше виграє від податкової реформи республіканців - корпорації чи звичайні американці?
