Військові дії у Лівії тривають вже кілька місяців. За цей час сотні тисяч мігрантів, що працювали в Лівії, встигли виїхати з країни. Але не всі можуть чи хочуть повертатися до дому. Велика кількість приїжджих, здебільшого з країн Центральної Африки, загубили свої домівки та роботу і мешкають у тимчасових таборах. Вони не лише живуть у злиднях, але і піддаються насиллю з боку озброєних лівійців.
Один з таких таборів знаходиться у портовому місті Сіді Блел, що у 20 км від Тріполі.
Тут живе тисяча заробітчан з країн Центральної Африки. Едмонт Око з Нігерії шість років працював у Тріполі на автомийці. Після того як невідомі зі зброєю увірвалися в його будинок у передмісті Тріполі, він мусив тікати. Він каже, що в них забрали абсолютно усе - речі, гроші, навіть телефони.
За часів правління Муаммара Каддафі у Лівії працювало близько мільйона мігрантів з країн Центральної та Південної Африки. Коли почалося повстання, більшість з них втекла, але близько ста тисяч залишилися. Аміну Зімбо з Гани каже, що ті з них, хто має найтемніший колір шкіри, найчастіше стають жертвами насилля з боку повстанців:
«Вони прийшли та почали стріляти. Ми побігли. Наші паспорти залишалися в кімнаті. Ми ледве врятувалися. Вони вбили чимало вихідців з Гани. Вони вбивають усіх чорношкірих».
Повстанці кажуть, що мігранти з країн на південь від Сахари воювали на боці урядових сил Муаммара Каддафі. Оскільки встановити, хто саме воював не можливо, під підозрою опинилися усі вихідці з країн Чорної Африки.
Кріс Вагерманс працює в гуманітарній організації «Лікарі без кордонів». Він каже, що мігранти в Лівії мають різне походження, але усі вони опинилося перед двома проблемами:
«Усі вони перебувають у небезпеці та живуть у жахливих умовах. Зараз це – найбільша проблема».
До табору приїхав посол Нігерії та запропонував допомогу громадянам цієї країни повернутися додому. Але мешканці табору прогнали його. Водій вантажівки Фред Біноса каже, що вони не хочуть їхати назад до Нігерії:
«Чому ми маємо повертатися до Нігерії - до страждань, від яких ми втекли? Ми просто хочемо мати роботу та місце, де жити. Будь ласка, допоможіть нам».
Деякі з заробітчан кажуть, що вони сподіваються повернутися до своїх будинків у Лівії після того, як в країні буде відновлений спокій. Але зараз усе, що їм залишається, - це чекати та сподіватися на кращі часи.
