Литва звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням розслідувати ймовірні злочини проти людяності режиму лідера Білорусі Олександра Лукашенка.
Міністерство юстиції Литви повідомило, що просить суд "почати розслідування... злочинів... примусової депортації, переслідування осіб та іншої жорстокої поведінки, яка суперечить основним нормам міжнародного права".
Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року. Вибори президента Білорусі 2020 року США та західні союзники визнали сфальсифікованими, під час яких "попри відсутність демократичного мандату від громадян своєї країни, Олександр Лукашенко оголосив себе переможцем і забезпечив собі шостий термін".
У спільній заяві представників низки країн в ОБСЄ, серед яких США, Велика Британія, країни ЄС та Україна, йдеться, що білоруська "влада відповіла на мирні протести, що спалахнули по всій країні, масовими та жорстокими розгонами", а силовики незаконно заарештували й ув’язнили тисячі білорусів "просто за реалізацію своїх прав людини та основних свобод".
Білоруська опозиційна лідерка, яка, як твердять критики режиму Лукашенка, набрала більше голосів на виборах 2020 року й перемогла на голосуванні, підтримала дії Вільнюса: "Злочини, скоєні цим режимом, від примусових депортацій до незаконних арештів і тортур, не можуть залишитися безкарними. Мужність Литви дає нам надію, що світ нарешті притягне режим до відповідальності за звірства".
Сама Тихановська живе у вигнанні у Литві, яка визнає її, а не Лукашенка, легітимною лідеркою Білорусі.
Підписанти засновницького договору МКС, Римського статуту, зобов’язані затримувати підозрюваних, щодо яких суд видав ордер на арешт, якщо вони ступили на їхню землю, але суд не має механізму примусу.
Білорусь не є членом МКС, але член суду може порушити справу в МКС щодо ймовірних злочинів, які частково вчинені на її власній території. У заяві Литви йдеться, що сотні тисяч білорусів звернулись за гуманітарним притулком до Литви та інших країн ЄС, а понад 60 тисяч білорусів "багато з яких зазнали або все ще зазнають тиску режиму та його злочинів" постійно проживають в Литві.
Також зазначається, що примусова депортація людей безпосередньо зачіпає інтереси безпеки Литви і змушує її звернутися до суду.
Міністерка юстиції Литви Ева Добровольська сказала, маючи на увазі Лукашенка: "Путін не єдиний, хто повинен опинитися на лаві підсудних у суді в Гаазі. Це також місце для всіх його поплічників, які сприяють міжнародним злочинам в Україні та деінде".
Литва очолює зусилля з притягнення винних до відповідальності за повномасштабне вторгнення Росії за сприяння Білорусі в Україну, від МКС до апеляцій до Eurojust (агенції ЄС) і зусиль Києва розслідувати справу про геноцид Росії в Україні в Міжнародному суді (International Court of Justice - ICJ). Також запит Вільнюса у 2022 році спонукав МКС відкрити провадження щодо агресії Росії та Білорусі проти України.
Нагадаємо, у березні 2023 МКС видав ордер на арешт президента РФ та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за підозрою у воєнному злочині примусової депортації населення - дітей з окупованих територій України до Російської Федерації.
У березні 2024 МКС видав ордери на арешт двох російських командувачів, генерал-лейтенанта збройних сил Росії Сергія Кобилаша та адмірала ВМФ Росії Віктора Соколова, яких звинувачують у причетності до воєнних злочинів - ракетних атак проти української енергетичної інфраструктури з жовтня 2022 року по березень 2023 року.
Також 25 червня МКС видав ордер на арешт проти ексміністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. Їх звинувачують у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності у вигляді заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільним особам або пошкодження цивільних об'єктів.
Попри численні свідчення та докази, Кремль заперечує ці звинувачення.
У статті використано матеріали Reuters
