“Безпольотна зона не є вирішенням усіх проблем. Найбільше шкоди завдає саме російська артилерія, - ракети, які випущені з землі або з кораблів. Нашим головним пріоритетом має бути надання усіх можливостей українським силам, щоб вони могли знищувати російські артилерійські ракети та пускові установки крилатих ракет на землі та на морі”.Бен Ходжес, генерал-лейтенант у відставці, колишній командувач збройних сил США в Європі
Від початку повномасштабної російської війни, Київ вимагає від НАТО закрити небо над Україною. Однак, в Альянсі таку можливість відкидають. За словами Генсека організації Єнса Столтенберга, - це може призвести до повномасштабної війни в Європі із залученням великої кількості країн. Схожої позиції дотримуються і у Білому Домі. Однак, окремі американські Конгресмени, сенатори, дипломати та експерти продовжують наполягати, що закрити українське небо від російських обстрілів - можливо.
Загалом, безпольотні зони — це відносно сучасне явище, яке виникло на початку 90-х. Відтак, сили НАТО або коаліція певних країн вже фактично закривали небо над - Боснією та Герцеговиною, Лівією та Сирією.
За словами експертів, щоб закрити небо над Україною потрібно використовувати території сусідніх держав. Там мають розмістити засоби протиповітряної оборони - ракети, радіолокаційні станції, аеродроми для винищувачів і так далі. Це потребує часу, ресурсів та узгодженої позиції серед сусідів, країн-членів НАТО.
“Навряд чи літаки вилітали би із бази в Україні. Якщо вони будуть в зоні бойових дій, вони можуть бути уражені. Було б розумніше, якби вони вилітали з баз розташованих всередині НАТО. Але це знову ж таки, підвищує ризик для цих країн, - наприклад, Польщі чи Німеччини. Саме тому, усі країни мають погодитись з цим планом”, - пояснює в інтерв’ю для Голосу Америки Генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес,військовий експерт вашингтонського Центру аналізу європейської політики і колишній командувач збройних сил США в Європі в 2014-2017 рр.
Найбільший ризик, який озвучують в НАТО, - це пряме зіткнення з Росією.
"Єдиний спосіб, створення безпольотної зони - відправити бойові літаки НАТО у повітряний простір України та збивати російські літаки. Цей крок у підсумку може призвести до повномасштабної війни у Європі із залученням великої кількості країн та набагато більших людських жертв", - заявляє Єнс Столтенберг, генсек НАТО.
“Традиційна безпольотна зона – це коли визначається певна територія і повідомляється, що жодні літаки не можуть увійти в цей повітряний простір. Але одного оголошення недостатньо, ви повинні забезпечити виконання цих вимог. Це означає, що вам доведеться підняти в небо літаки НАТО, які шукатимуть можливі порушення, - пояснює генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес. - Якщо ви піднімаєте літаки в небо, ви повинні бути готові знищити протиповітряну оборону противника на землі, щоб захистити свої літаки. Тобто, потенційно вам довелося би стріляти по російським ППО розташованим на землі в Україні або навіть в Росії. І по-третє, ми повинні бути готові рятувати пілота. Якщо пілота збили і він або вона катапультувались, приземлились з парашутом на землю в Україні чи в Росії, ми авжеж, відправимось за ними”.
“Запровадити безпольотну зону можна і без прямих ударів. Кожен винищувач має тисячі напівпровідників, ці напівпровідники випромінюють маяки, - їх можна заглушити кібер-способом, за допомогою електромагнітного імпульсу, через радар сонара і так далі, - є багато можливостей.”Браян Фіцпатрік, член палати представників Конгресу США від республіканської партії.
Підвищують ризики для Альянсу і заяви Путіна про приведення ядерної зброї у режим бойової готовності та визнання будь-якої держави, яка допоможе Україні учасницею конфлікту. Однак, якими би не були потенційні ризики для країн НАТО, для України закриття неба - це питання життя та смерті вже зараз, наголошують дипломати. Зазнавши великих втрат на землі, та зустрівшись із потужним супротивом українців, Росія змінює свою тактику і вдаватиметься до масивних авіаударів.
“Росіяни змінюють свою тактику на свідоме бомбардування цивільних об’єктів і бомбардування населення. Тож ситуація, швидше за все, погішуватиметься, аніж навпаки”, - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки колишній постпред США в НАТО і спецпредставник Держдепартаменту США по Україні (2017—2019 рр.) Курт Волкер.
Наразі оглядачі виділяють три варіанти захисту українського неба: 1) надання протиповітряних установок та винищувачів Україні, 2) часткове перекриття неба в гуманітарних цілях третіми країнами, 3) відключення радарів російським літакам.
"Усі говорять про закриття неба – українці можуть закрити небо власними силами, якщо ми надішлемо їм достатньо ракет Стінгерів. Вони можуть створити власне перекриття неба над Україною", - Джеймс Ріш, республіканський сенатор від штату Айдахо.
“Ми не будемо обстрілювати російські літаки чи гелікоптери, доки вони залишаються за межами визначеної зони. Якщо вони перетнуть її, ми будемо намагатись їх випровадити. Але якщо вони відмовляться від супроводу, ми відкриємо вогонь. Наша мета суто гуманітарна, - створити безпечне небо над людьми”.Курт Волкер, колишній спецпредставник США по Україні
Але як стверджують аналітики, "Стінгерів" та "Джавелінів" не вистачить. Останні здатні збивати цілі лише на невеликих висотах. Українська сторона вже заявляла, що їм потрібні американські зенітно-ракетні комплекси "Patriot" та літаки-винищувачі. Однак, щоб опанувати сучасні Західні установки та літаки потрібні місяці.
“Україна могла би оголосити пошук фахівців, ветеранів, які знайомі з цією високотехнологічною зброєю. Тих, хто був би готовий приєднатися до Міжнародного легіону, стати в ряди української армії, а потім керувати цими зенітними засобами. Водночас, як кажуть військові експерти, використання сучасних винищувачів є великим матеріально-технічним завданням, і тому це, менш практичне рішення зараз”, - Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру Східноєвропейських досліджень Шведського інституту міжнародних відносин.
Тим часом 27-м американських дипломатів підписали відкритого листа-звернення до президента Байдена, з вимогою часткового перекриття неба над Україною. Серед підписантів документу, колишні посли США в НАТО та в Україні.
“Перш за все, це географічні обмеження: перекриття неба над Києвом та Західними частинами України, але не над усією країною. По-друге, ми не маємо наміру атакувати російські наземні війська. Ми відкриватимемо вогонь, лише у відповідь. По-третє, ми не будемо обстрілювати російські літаки чи гелікоптери, доки вони залишаються за межами визначеної зони. Якщо вони перетнуть її, ми будемо намагатись їх випровадити. Але якщо вони відмовляться від супроводу, ми відкриємо вогонь. Наша мета суто гуманітарна, - створити безпечне небо над людьми” - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки колишній спецпредставник США по Україні, Курт Волкер.
У Конгресі лунають заяви також і про третій спосіб блокування російських обстрілів в українському небі. Не вступаючи у пряму воєнну конфронтацію, НАТО може блокувати радари на російських літаках.
“Багато людей плутають закриття неба із оголошенням Третьої світової – це не так. Запровадити безпольотну зону можна і без прямих ударів. Кожен винищувач має тисячі напівпровідників, ці напівпровідники випромінюють маяки, як ми їх називаємо, - їх можна заглушити кібер-способом, за допомогою електромагнітного імпульсу, через радар сонара і так далі, - є багато можливостей. Однак наразі, країни які володіють цими технологіями, не хочуть застосовувати їх, бо таким чином вони покажуть ворогу свої можливості,” - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки член палати представників Конгресу США від Республіканської партії та член Комітету із розвідки, Браян Фіцпатрік.
Натомість, Ходжес вважає, що безпольотна зона не є найважливішою потребою для України, тому що більшість обстрілів ведуться із наземних пускових установок РФ.
“Насправді, безпольотна зона не є вирішенням усіх проблем. Найбільше шкоди завдає саме російська артилерія, - ракети, які випущені з землі або з кораблів. Нашим головним пріоритетом має бути надання усіх можливостей українським силам, щоб вони могли знищувати російські артилерійські ракети та пускові установки крилатих ракет на землі та на морі. Це означає, що ми маємо надати українцям дані розвідки, розташування, радари та звичайно, протиповітряні системи більшої дальності, які можуть досягати необхідних цілей”, - розповідає Ходжес.
Більшість коментаторів сходяться на тому, що нинішні події є надзвичайними, і позиція країн НАТО по закриттю українського неба може змінитись. Зокрема, у США 74% американців підтримують закриття повітряного простору над Україною. Про це свідчать нещодавні опитування Reuters та Ipsos.
“Часом важко змусити сімдесят п’ять відсотків людей погодитись, що небо блакитне, не кажучи вже про підтримку якогось питання, - але у цьому випадку, люди об’єднані. Це сигнал для тих, хто працює у Конгресі, в адміністрації президента. Так само люди підтримали заборону російської енергетики, і подивіться на сьогоднішній результат, - це таки сталося! Тож, чим більше ми тиснемо, тим більше прогресу буде досягнуто,” - розповідає в інтерв’ю Голосу Америки конгресмен - республіканець, Браян Фіцпатрік.
Схожу позицію висловив Голосу Америки і конгресмен-демократ, Майкл Квіглі: “Коли ми вирішуємо, чи потрібно запроваджувати безпольотну зону, - це однозначно, ризик ескалації. Водночас, як тільки ми кажемо Путіну, що виключаємо якийсь варіант, - ми таким чином інформуємо його. Він повинен знати, що жоден варіант не є виключеним”.
Тим часом, Генсек НАТО Єнс Столтенберг вже повідомив про позачергове засідання глав держав і урядів Альянсу 24-го березня 2022 року, в штаб-квартирі в Брюсселі, Бельгія. За словами Столтенберга альянс розглядатиме наслідки російського вторгнення в Україну та підтримку Києва.
