Червоний прапор поза законом. Конституційний суд заборонив під час офіційних заходів вивішувати радянські прапори поряд із державним прапором України.
Як мовиться у висновку тлумачів Конституції, Основний закон визначає вичерпний перелік державних символів України. До них належить державний прапор, державний герб і державний гімн. Червоного прапора перемоги в цьому переліку нема, а відтак його офіційне використання суперечить Конституції.
Рішення суду стало відповіддю на подання народного депутата, лідера УНП Юрія Костенка, в якому той оскаржив скандальний закон про прапор. Як написав у своєму поданні Костенко, «закон не тільки суперечить багатьом статтям Конституції, а й провокує сепаратистські настрої громадян та спрямований на розчленування України».
Свою роль «яблука розбрату» закон про прапор підтвердив і в день прийняття рішення Конституційним судом. У цей день сталася сутичка між націоналістами «Свободи» і комуністом Юрієм Соломатіним. Народний депутат від Компартії приїхав під стіни КСУ з червоним прапором, а активісти «Свободи» той прапор у нього відібрали і розтоптали.
У багнети зустріли вердикт КСУ на сході країни. Подібно до того як раніше Львів проігнорував закон про обов’язкове вивішування червоного прапора, тепер Луганськ відмовився коритись забороні на його офіційне використання. У п’ятницю Луганська облрада постановила, що в них в області червоний прапор висітиме на державних установах до 22 червня.
Емоційно сприйняли рішення КСУ у сусідній Росії. Екс-президент СРСР Михайло Горбачов обурився, назвавши рішення «зневажливим до величезної кількості людей». «Адже ми всі разом боролися з фашизмом під червоним прапором, і зараз прополювати історичну пам’ять – це дуже небезпечне заняття», – заявив колишній очільник Комуністичної партії Радянського Союзу.
А тим часом на думку експертів, вердикт Конституційного суду виправляє помилку, яку було допущено, і відновлює статус-кво. Законові про обов’язкове використання червоного прапора, який «відкрив скриньку Пандори» і збурив протистояння в суспільстві, вчасно дали задній хід. Хоча свою негативну роль цей закон встиг відіграти навіть за короткий час дії, – констатує професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань:
«Я думаю, що ті, кому треба, свого досягли. За рахунок цієї провокації 9 травня у Львові наш північний сусід отримав необхідну йому картинку, щоб перешкоджати подальшим переговорам України з Європейським Союзом. Мовляв, дивіться: в Україні піднімає голову націоналізм. Так що свою негативну роль цей закон уже зіграв».
За словами експерта, закон про прапор зробив Віктора Януковича жертвою російських сценаріїв, оскільки події 9 травня у Львові вдарили по його легітимності як президента України. Треба було виправляти становище. Звідси й несподівана принциповість КСУ, який пішов проти волі президента і скасував підписаний гарантом закон, – вважає політолог.
«Тобто, я думаю, що тут є певне маневрування. І президентові треба зберегти обличчя, і Конституційному суду треба показати, що він такий збалансований і незаангажований. Тому в даному випадку руками Конституційного суду знято проблему, а Янукович – ні при чому», – сказав Гарань Голосу Америки.
Нагадаємо: закон про офіційне використання червоного прапора на рівні з державним прапором України Верховна рада ухвалила 21 квітня. Президент пообіцяв підписати законопроект негайно, щойно його отримає. Проте після подій у Львові 9 травня гарант зволікав з підписанням документа і поставив свій підпис лише 20 травня. 24 травня народний депутат Юрій Костенко зареєстрував звернення до Конституційного суду, в якому попросив перевірити відповідність закону про червоний прапор Конституції України.
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1