У четвер, 19 вересня, у Брюсселі відновляться тристоронні переговори між Україною, Росією і ЄС щодо укладання нового контракту про транзит російського газу до Європи. Чинний контракт на транзит газу з «Газпромом» закінчується 31-го грудня цього року. Україна, за підтримки ЄС, запропонувала Росії укласти контракт на 10 років, згідно з яким українська ГТС буде транспортувати 60 мільярдів кубометрів газу щороку, з можливістю додаткового транзиту 30 мільярдів кубометрів.
У Росії зацікавлені не зв’язувати себе довготерміновим контрактом, сподіваючись якомога швидше завершити будівництво газопроводів, які будуть постачати російський газ в Європу в обхід України, - «Північний потік-2» і «Турецький потік».
На сьогодні газопровід «Північний потік-2» побудований на понад 70%. Оператори проекту обіцяють, що роботи будуть завершені до кінця року, або на початку наступного.
Цей сценарій є малоймовірним, говорять учасники круглого столу, проведеного «Голосом Америки» на тему «Холодна зима - 2020? Як Україні перемогти Росію на газовому фронті»
«Хоча друга гілка «Турецького потоку» вже завершена, вона нікуди не йде, не йде на північ до Болгарії та Сербії. «Північний потік-2» не побудовано, і його затримають ще на півтора року, принаймні рішенням Данії використовувати південно-східний маршрут замість того, якому віддавав перевагу консорціум «Північний потік». Отже навряд чи до середини 2021 року, «Північний потік-2» буде побудовано», - говорить Маргарита Ассенова, дослідниця американського фонду Джеймстаун.
Навіть після його добудови, піде час на те, аби він запрацював, говорить Едвард Чау, дослідник центру стретагічних та міжнародних відносин.
«Щодо «Північного потоку-2», навіть після його добудови буде потрібно ще два роки, щоб його запустити. Для переміщення цього обсягу газу на європейський газовий ринок знадобляться з'єднання за межами Німеччини», - зазначає експерт.
Припинення використання української системи газопроводів не лише позбавляє Україну значних надходжень до бюджету – 3 мільярди доларів щороку - а й робить її вразливою. Як зазначали українські лідери, якщо Росії транзит газу через Україну стане непотрібним, вже нічого не стримає повномасштабної російської агресії. У той же час це робить країни ЄС менш зацікавленими в тому, щоб допомагати Україні її стримувати. У Росії спробують зробити цей процес незворотнім, говорить енергетичний експерт, а в минулому працівник TNK-BP, Ілля Заславський.
«Якщо буде дозволений «Північний потік-2», Україна просто не матиме коштів і підстав підтримувати ГТС. Деякі російські чиновники говорили, що вони хочуть її взагалі розібрати - компресорні станції, трубопроводи. Я припускаю, щойно росіяни отримують усі дозволи на «Північний потік-2», вони почнуть активно знищувати існуючий маршрут, щоб навіть можливості не було транспортувати газ через Україну», - каже він.
У консорціумі «Північний потік» побудову газогону пояснюють виключно економічними цілями: різким падінням видобутку газу в Європі, найкращою альтернативою чому, на їхню думку, є російський газ. Там стверджують, що «Північний потік 2» не загрожує енергетичній безпеці країн Східної Європи, а навпаки – її покращує та створює потужніший внутрішній ринок для всіх.
Втім цей маршрут може бути і не закінчений. Крім затримки через позицію Данії, великого вдару по цьому проекту нанесло нещодавнє рішення Верховного суду Європейського Союзу, яке зобов'язало наполовину скоротити постачання в Європу російського газу трубопроводом «Опал», що з'єднує газогін «Північний потік-1» з мережею газогонів Центральної та Західної Європи.
«Суд ухвалив рішення, що «Газпром» більше не може використовувати трубопровід «Опал» на 100%, що він має дотримувався європейського правила, кажучи, що вони можуть використовувати його лише на 50 %. Це означає, що «Північний потік-1» може використовуватися на 50%, як це було два роки том», - говорить Ассенова.
Таким чином, каже вона, в Україну може повернутися втрачений перед тим обсяг транзиту газу, 15 мільярдів кубометрів, який рухався через «Північний потік-1» Така ж логіка може бути застосована і щодо іншого трубопроводу, який будують, «Ягалу».
«А якими трубопроводами за таких умов піде газ з «Північного потоку-2»? Тепер їм потрібно побудувати ще два трубопроводи, щоб відповідати європейським нормам», - робить висновок дослідниця.
Останнім козирем в намаганнях зупинити будівництво «Північного потоку-2» можуть стати американські санкції. Прийнятий у 2017-му році закон «Протистояння противникам Америки шляхом санкцій», дав можливість Адміністрації США обмежувати джерела фінансування для побудови газогону.
У Конгресі обіцяють прийняти до кінця року законопроект, який запроваджує цільові санкції проти суден, які прокладають підводні трубопроводи для будівництва «Північного потоку-2».
«Я думаю, що США мають всі можливості зупинити будівництво газопроводу. Вони використають цей козир насамкінець, як це було у випадку з «Південним потоком». Вони чекають, коли європейці самі розберуться, чекають на рішення Данії щодо дозволів на «Північний потік-2», хочуть побачити дії Європейської Комісії», - говорить Заславський.
«Це не новина, що газопровідні проекти «Газпрому» не є комерційно життєздатними, - каже він. - І до останніх подій було зрозуміло, що цей трубопровід згубний для російського народу та російського бюджету. По суті, «Газпром» субсидував трубопроводи «Північний потік-1», тепер «Північний потік -2», до цього - «Блакитний потік», «Південний потік» і «Турецький потік» за рахунок російського бюджету за допомогою різноманітних податкових пільг, різних пільг з боку російського уряду та на користь багатьох інсайдерів навколо Путіна».
Це не вперше, нагадує Ассенова, коли Кремль закопує мільярди доларів в землю.
«Вартість «Південного потоку» була оцінена в 40 мільярдів. Важливо пам’ятати, що Путін часто помиляється в своїх розрахунках. Він прорахувався з «Південним потоком». Трубопровід не просунувся через санкції, фінансові неприємності з тогочасними цінами на нафту, а також через політичний та юридичний тиск з боку Євросоюзу», - розмірковує дослідниця.
«Є думка, що «Північний потік-2»може бути останнім великим газопроводом побудованим в Європі, - говорить Чау. - Ринкові умови та наявність світових поставок зрідженого газу роблять будівництво таких трубопроводів невиправданим. Зараз, може, ще є можливість для експорту газогонами до Китаю, але з точки зору майбутніх довгострокових дорогих проектів, які потребують тривалого часу, щоб окупитися, - «Північний потік» може стати кінцем епохи».
Дивіться також: В Конгресі США підтримка України «майже одностайна»: інтерв’ю з сенатором Джонсоном. Відео
