Усі ці історії об’єднує те, що батьки вірять у своїх дітей і заохочують їх пробувати та досягати.
1. Шестирічний Томмі Морріссі з однією рукою перемагає в гольфі професіоналів
Впевнений у собі та життєрадісний хлопчик народився без однієї руки і почав грати в гольф, коли йому виповнилося три. Він захопився цим видом спорту, ледь почавши ходити, і навіть засинав у ліжечку з ключками, розповідають його батьки телеканалу CBS. Томмі ніколи не відвідував заняття з гольфу, проте на нещодавньому турнірі був гідним суперником для професійних гравців.
Томмі народився без правої руки, однак багато професіоналів, яких він наслідує, є правшами. Хлопчик розвинув мах, характерний для правої руки, використовуючи ліву, повідомляє CBS.
Мама хлопчика зізнається журналістові CBS, що коли дізналася про фізичну несправність дитини на 14-му тижні вагітності, то була налякана. Але вони з чоловіком вирішили: «Що б там не було, це наше життя, ми збираємося дати цьому маленькому хлопчику все, що йому потрібно, щоб досягти успіху в житті. Ось чому я думаю, що він дійсно був народжений, щоб грати в гольф, щоб надихнути світ. Він той, хто він є. І він був створений прекрасно».
2. Семилітня Еморі Сіґал, всупереч невтішним прогнозам лікарів, займається балетом
Лікарі говорили її мамі, що вона ніколи не буде ходити. Вроджена вада розвитку доньки впливає на мовлення та загальну і дрібну моторику, ділиться мама дівчинки Адіба Сіґал із телеканалом KVOA. Дитині важче, ніж її одноліткам, тримати олівець, ходити або бігати. Тим не менш вона любить танцювати. «Ми іноді дивимося танцювальні відео, – говорить мама, – і я помітила, що вона сидить і намагається відтворити рухи з телевізора».
Адіба Сіґал розповідає телеканалу про гіркий досвід пошуку балетної студії, коли скрізь відмовляли дитині з особливими потребами: «Це так розчаровує і набридає. Бувають дні, коли ти приходиш додому і плачеш, думаючи: чому ніхто не дає моїй дитині шансу?».
Врешті Еморі отримала свій шанс. Танцювальна студія, в якій вона вивчає балет, вже десять років приймає дітей із різними можливостями. «Кожна дитина повинна мати можливість оволодівати мистецтвом танцю, – зауважують співзасновники в інтерв’ю KVOA. – У деяких програмах починають визнавати, що дітям з особливими потребами потрібне мистецтво, але вони відокремлюють їх від решти дітей. Якщо ми включатимемо таких дітей до типових класів, вони матимуть змогу вчитися одне від одного».
Інструктор Еморі стверджує, що вміння дівчинки вдосконалюються щотижня, й усмішка не сходить із її обличчя під час занять. Мати сподівається, що це покаже іншим батькам дітей з особливими потребами, що відмова не повинна їх стримувати: «Бачити її тут – це так ніби: скажіть нам щось, ще ми не можемо зробити, і ми доведемо, що ви не маєте рації, – говорить Адіба Сіґал телеканалу KVOA. – Немає нічого, що б вона не могла зробити. Її не зупинити».
3. Восьмилітня Софія Санчес із синдромом Дауна моделює та надихає інших через відео в соціальних мережах
Дівчинка, народжена в Україні й удочерена парою зі США, стала знаменитістю завдяки відеороликам в соціальних мережах, які облетіли Інтернет і підкорили серця мільйонів. На них Софія розповідає про те, що синдром Дауна «не страшний», і вся світиться впевненістю в собі та позитивом.
Компанії запрошують її бути моделлю в їхній рекламі. Крім того, вона виступає на шкільних заходах.
Мама Софійки Дженніфер Санчес так само вірить у свою дитину та її право перебувати в класі з типовими однолітками. На її думку, така інтеграція допомагає і дітям з інвалідністю, і їхнім друзям, які починають сприймають їх як норму.
«Якщо дітям не надаються можливості, вони стануть більш неповносправними. Якщо ви не даєте дітям терапії або школи або сім'ї, яка б їх любила, і поміщаєте їх в установу, вони не процвітатимуть. І якщо ви думаєте про синдром Дауна через призму стереотипів та міфів, то ви не бачите потенціалу. Але коли ви занурюєте їх у світ і дозволяєте робити те, що роблять інші, то це матиме велику силу».
