Україна поки що не Росія: свобода мирних зібрань залишається. Верховна рада відклала розгляд скандального законопроекту №2450, який суттєво обмежує свободу зборів. Як пояснив лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, це зробили для того, аби «уникнути непорозумінь».
Партія влади, яка досі наполегливо проштовхувала законопроект, дала задній хід. Опозиція святкує перемогу. Те, що «2450» не став законом, є заcлугою громадянського спротиву, – вважає депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Андрій Шевченко.
«Звичайно, що на владу вплинули ті протести, які розгорнулися по всій Україні. І я думаю, роль опозиції також була важливою. Тому що ми чітко заявили: за нинішніх обставин ухвалювати закон №2450 означало б добити залишки можливостей для громадян заявити свою позицію», – сказав Шевченко Голосу Америки.
Перемогу святкують також мітингувальники з громадських організацій, які провели ніч під Верховною радою, а вдень на знак протесту закидали парламент рулонами туалетного паперу. Одну з громадських організацій, які брали участь в акції, очолює «патріарх» українських протестних рухів, учасник студентської «революції на граніті» 1991 року Володимир Чемерис. Як він говорить:
«Сьогодні для мене знаменний день. Громадянське суспільство показало, що воно не «кошенята», яких можна «розводити», як «розвели» парламентську опозицію із законом про мови. Ми не прийшли торгуватися, коли сьогодні проводили акцію протесту вночі біля Верховної ради. І ми не просимо - дайте нам трошки більше свободи зібрань, ніж є зараз. Свобода зібрань або є, або її немає. І для українців свобода зібрань це насправді єдиний засіб, з допомогою якого можна відстоювати свої права. «Афганці» і «чорнобильці» через суд не могли добитися захисту своїх прав, їм залишався тільки протест. І якщо у українців відібрати свободу зібрань, то тоді можна очікувати дуже серйозних соціальних потрясінь», – сказав Чемерис Голосу Америки.
Як стверджують опоненти законопроекту, якщо закон був би ухвалений і підписаний президентом, в Україні значно зменшився б простір свободи зібрань навіть порівняно з тією ситуацією, яка існує зараз.
Небезпечною новацією, яку пропонує закон, активісти вважають новий термін повідомлення про мирну акцію. Якщо раніше цей термін ніде не визначався і заявку можна було подати буквально перед самим проведенням акції, то тепер знадобиться 2 робочих дні. Реально це означатиме 4 або й 5 календарних днів, враховуючи вихідні та свята. Як кажуть противники закону, термін завеликий; громадяни не зможуть оперативно зреагувати на важливі події. До того ж влада скористається цим часом, щоб встигнути заборонити неугодні їй акції через суд. Згідно з даними моніторингу громадських організацій, українські суди задовольняють 90% усіх позовів влади про заборону масових акцій.
Ще одна небезпека полягає у тому, що в законі немає вичерпного переліку місць, заборонених для проведення мирних зібрань. Тобто влада зможе сама встановлювати «заборонені місця»: заборонити, наприклад, мітинги під президентською адміністрацією чи біля Верховної ради. Відсутність вичерпного переліку - один із тих пунктів закону, який скритикувала Венеціанська комісія.
Протести, власне, викликав і намір влади голосувати закон у другому читанні, не дочекавшись висновків Венеціанської комісії. Такий поспіх може бути пов’язаний з майбутніми виборами, – каже Чемерис.
«Дуже очевидним було намагання прийняти законопроект швидко-швидко, у тому варіанті, в якому він є зараз і в якому викликав критику громадських організацій. Цей закон №2450 був поданий 31 серпня 2012 року до Венеціанської комісії. І деякі представники влади – можливо, не всієї Партії регіонів, а «яструбів» з ПР – хотіли прийняти його якомога швидше, передчуваючи, що буде негативний висновок комісії. І тому поспішали, намагалися внести до порядку денного буквально в останній момент, щоб ніхто не зміг зреагувати. Можливо, причина поспіху полягає у тому, що той репресивний механізм, який би надавав цей законопроект, хотіли використати під час виборів», – припускає громадський активіст.
На думку Чемериса, відкласти законопроект змусили протести, які відбулися в 13 містах України. Влада побачила, що це питання резонансне, викликає збурення в суспільстві, і вирішила до виборів не дражнити народ.
Проте сьогоднішня перемога – відкладене друге читання – ще не означає, що битву за свободу мирних зібрань вже виграно, – визнає бютівець Андрій Шевченко.
«Насправді історія на цьому не завершена. У влади залишається колосальне бажання якимось чином «врегулювати» мирні збори, тобто створити додаткові перешкоди для громадян у їхній можливості протестувати. Знаємо також, що у владі є багато охочих ухвалити цей закон до виборів і цим самим ускладнити проведення виборчої кампанії для опозиції. Але ми наполягатимемо на тому, щоб роботу над законом про мирні збори завершив уже новий парламент, а не той, що зараз досиджує останні місяці», – сказав Шевченко.
А учасник протестів під Радою Володимир Чемерис обіцяє владі – якщо та знову спробує нахрапом протягти законопроект – нові акції протесту.
«Ми назвали свою акцію під Верховною радою «Останнє мирне зібрання». Бо якби закон прийняли, це дійсно було б наше останнє мирне зібрання. Більше мирних акцій ми би законно проводити не змогли; міліція одразу б, як у Росії чи в Білорусі, пакувала нас в автозаки», – сказав Чемерис.
Нагадаємо: досі в Україні не існувало спеціального закону, який регулював би організацію мирних зібрань. Сьогодні свобода зібрань в Україні регулюється лише статтею 39 Конституції та статтею 11 Європейської конвенції захисту прав людини та основних свобод. Громадські активісти наполягають на тому, щоб спеціальний закон, якщо такий буде ухвалений, відповідав Конституції України і Європейській конвенції з прав людини та не порушував права громадян.
Партія влади, яка досі наполегливо проштовхувала законопроект, дала задній хід. Опозиція святкує перемогу. Те, що «2450» не став законом, є заcлугою громадянського спротиву, – вважає депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Андрій Шевченко.
«Звичайно, що на владу вплинули ті протести, які розгорнулися по всій Україні. І я думаю, роль опозиції також була важливою. Тому що ми чітко заявили: за нинішніх обставин ухвалювати закон №2450 означало б добити залишки можливостей для громадян заявити свою позицію», – сказав Шевченко Голосу Америки.
Перемогу святкують також мітингувальники з громадських організацій, які провели ніч під Верховною радою, а вдень на знак протесту закидали парламент рулонами туалетного паперу. Одну з громадських організацій, які брали участь в акції, очолює «патріарх» українських протестних рухів, учасник студентської «революції на граніті» 1991 року Володимир Чемерис. Як він говорить:
«Сьогодні для мене знаменний день. Громадянське суспільство показало, що воно не «кошенята», яких можна «розводити», як «розвели» парламентську опозицію із законом про мови. Ми не прийшли торгуватися, коли сьогодні проводили акцію протесту вночі біля Верховної ради. І ми не просимо - дайте нам трошки більше свободи зібрань, ніж є зараз. Свобода зібрань або є, або її немає. І для українців свобода зібрань це насправді єдиний засіб, з допомогою якого можна відстоювати свої права. «Афганці» і «чорнобильці» через суд не могли добитися захисту своїх прав, їм залишався тільки протест. І якщо у українців відібрати свободу зібрань, то тоді можна очікувати дуже серйозних соціальних потрясінь», – сказав Чемерис Голосу Америки.
Сьогодні для мене знаменний день. Громадянське суспільство показало, що воно не «кошенята», яких можна «розводити», як «розвели» парламентську опозицію із законом про мови.Володимир Чемерис
Як стверджують опоненти законопроекту, якщо закон був би ухвалений і підписаний президентом, в Україні значно зменшився б простір свободи зібрань навіть порівняно з тією ситуацією, яка існує зараз.
Небезпечною новацією, яку пропонує закон, активісти вважають новий термін повідомлення про мирну акцію. Якщо раніше цей термін ніде не визначався і заявку можна було подати буквально перед самим проведенням акції, то тепер знадобиться 2 робочих дні. Реально це означатиме 4 або й 5 календарних днів, враховуючи вихідні та свята. Як кажуть противники закону, термін завеликий; громадяни не зможуть оперативно зреагувати на важливі події. До того ж влада скористається цим часом, щоб встигнути заборонити неугодні їй акції через суд. Згідно з даними моніторингу громадських організацій, українські суди задовольняють 90% усіх позовів влади про заборону масових акцій.
Ще одна небезпека полягає у тому, що в законі немає вичерпного переліку місць, заборонених для проведення мирних зібрань. Тобто влада зможе сама встановлювати «заборонені місця»: заборонити, наприклад, мітинги під президентською адміністрацією чи біля Верховної ради. Відсутність вичерпного переліку - один із тих пунктів закону, який скритикувала Венеціанська комісія.
Протести, власне, викликав і намір влади голосувати закон у другому читанні, не дочекавшись висновків Венеціанської комісії. Такий поспіх може бути пов’язаний з майбутніми виборами, – каже Чемерис.
Насправді історія на цьому не завершена. У влади залишається колосальне бажання якимось чином «врегулювати» мирні збори, тобто створити додаткові перешкоди для громадян у їхній можливості протестувати.Андрій Шевченко
«Дуже очевидним було намагання прийняти законопроект швидко-швидко, у тому варіанті, в якому він є зараз і в якому викликав критику громадських організацій. Цей закон №2450 був поданий 31 серпня 2012 року до Венеціанської комісії. І деякі представники влади – можливо, не всієї Партії регіонів, а «яструбів» з ПР – хотіли прийняти його якомога швидше, передчуваючи, що буде негативний висновок комісії. І тому поспішали, намагалися внести до порядку денного буквально в останній момент, щоб ніхто не зміг зреагувати. Можливо, причина поспіху полягає у тому, що той репресивний механізм, який би надавав цей законопроект, хотіли використати під час виборів», – припускає громадський активіст.
На думку Чемериса, відкласти законопроект змусили протести, які відбулися в 13 містах України. Влада побачила, що це питання резонансне, викликає збурення в суспільстві, і вирішила до виборів не дражнити народ.
Проте сьогоднішня перемога – відкладене друге читання – ще не означає, що битву за свободу мирних зібрань вже виграно, – визнає бютівець Андрій Шевченко.
«Насправді історія на цьому не завершена. У влади залишається колосальне бажання якимось чином «врегулювати» мирні збори, тобто створити додаткові перешкоди для громадян у їхній можливості протестувати. Знаємо також, що у владі є багато охочих ухвалити цей закон до виборів і цим самим ускладнити проведення виборчої кампанії для опозиції. Але ми наполягатимемо на тому, щоб роботу над законом про мирні збори завершив уже новий парламент, а не той, що зараз досиджує останні місяці», – сказав Шевченко.
А учасник протестів під Радою Володимир Чемерис обіцяє владі – якщо та знову спробує нахрапом протягти законопроект – нові акції протесту.
«Ми назвали свою акцію під Верховною радою «Останнє мирне зібрання». Бо якби закон прийняли, це дійсно було б наше останнє мирне зібрання. Більше мирних акцій ми би законно проводити не змогли; міліція одразу б, як у Росії чи в Білорусі, пакувала нас в автозаки», – сказав Чемерис.
Нагадаємо: досі в Україні не існувало спеціального закону, який регулював би організацію мирних зібрань. Сьогодні свобода зібрань в Україні регулюється лише статтею 39 Конституції та статтею 11 Європейської конвенції захисту прав людини та основних свобод. Громадські активісти наполягають на тому, щоб спеціальний закон, якщо такий буде ухвалений, відповідав Конституції України і Європейській конвенції з прав людини та не порушував права громадян.
