Що обіцяє «друге пришестя» Путіна Україні?

Рокіровка у російському владному тандемі: Путін і Медведєв міняються місцями. На з’їзді партії «Єдина Росія» у суботу президент Дмитро Медведєв запропонував прем’єр-міністрові Володимиру Путіну балотуватися у президенти. Той, своєю чергою, пообіцяв узяти нинішнього президента в прем’єри.

Новина, хоч яка прогнозована, для багатьох стала шоком. Світова преса зачудовано коментує особливості «демократії по-російськи». Російська опозиція волає про катастрофу та порівнює Путіна з Мубараком і Каддафі. Пересічні громадяни вираховують, скільки років буде їм і їхнім дітям, коли Путін, після двох нових президентських термінів, у 2024 році нарешті залишить посаду...

Для України, тим часом, постає запитання - що означає повернення Путіна для двосторонніх українсько-російських відносин? З таким запитанням «Голос Америки» звернувся до експерта з проблем міжнародної безпеки Євгена Жеребецького, директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова та політаналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача.

Євген Жеребецький: «Нічого неочікуваного не сталося»
«Ніхто ж не сумнівався, що наступним новим президентом Росії будуть саме вони, Володимир Володимирович Путін. Хоча за формою це дещо грубо, неоковирно було зроблено. І ясно, що весь народ прогресивно мислячий, штибу Новодворської чи Нємцова, і не тільки в Росії, - вони всі «обідились». Мовляв, ну не можна ж так з нами. Але, що тут вдієш, такий уже він є, колишній чекіст і самбіст Путін. Тому нічого спеціального, на мою думку, не сталося.

Чи можливо подібне у нас в Україні - за визначенням неможливо. Адже наші хлопці при владі не мають стільки нафти і газу, як влада в Росії. Тому з нами церемонитися Захід не буде. Ну хто ж Януковичу дозволить витворяти такі речі, які дозволяє собі Путін? Януковичу дуже залежить на тому, що про нього думають у Європі й Америці. Тому вибори у нас будуть, і принаймні це радує.

Як прихід Путіна може вплинути на українсько-російські стосунки? Та ніяк. Адже по суті, Путін правив і раніше, за Медведєва. При владі весь час був один «колективний Путін»; Медведєва просто про людське око поставили «порулити».

Політика Росії щодо України залишалася і залишиться незмінна - реінтеграція. Можливо, що після повернення Путіна риторика і стиль виконання цієї політики дещо зміниться. А може, й ні. Значення це не має. Суть лишиться та сама - з’їсти нас!»

Вадим Карасьов: «Друге пришестя Путіна може обернутись для України страшним судом»
«Перше президентське пришестя Путіна мало свою місію і завдання. Це зберегти територіальну цілісність Російської Федерації, завершити війну в Чечні, досягти політичної і соціальної стабільності та відновити великодержавні амбіції Росії. Це певною мірою Путіну вдалося. Але це стосувалося власне Російської Федерації. А ось місія, завдання чи надзавдання, метазавдання Путіна у своєму другому президентському пришесті полягає в тому, щоб завершити, довести до кінця реінтеграцію пострадянського простору. Інакше кажучи, це місія зібрати пострадянські землі в якийсь новий політико-економічний союз. Спочатку це Митний союз, потім Єдиний економічний простір, а потім ще, можливо, знайдуть назву для цього об’єднання. Ось з чим прийшов Путін на своє друге президентство.

Ось у цій ситуації українцям доведеться важко. Бо якщо місія Путіна полягає саме в тому, щоб зібрати докупи всі ці «руські» - російські - пострадянські землі і створити якийсь союз з опорою на воєнно-промисловий комплекс (а саме про це йдеться в його доповіді на з’їзді «Єдиної Росії», ВПК як шлях до постіндустріальної модернізації Росії), то це означатиме, що на Україну посилюватиметься тиск, українська еліта буде вимушена якось реагувати на цю нову політику і наміри нового-старого російського керівництва, нового Путіна. Це вже буде новий Путін.

І залишаючись між Європейським Союзом та його вимогами до України з точки зору збереження демократичних прав і свобод і, з другого боку, Росією, яка буде вимагати від України інтеграційної відповіді, Україні прийдеться важко, українській еліті доведеться обирати. І ця відповідь, очевидно, й вирішить, якою Україна буде у ХХІ сторіччі. Чи вона приєднається до цього нового Союзу, під омофором Путіна, з опорою на ВПК, чи все ж таки вона буде рухатися в Європу, з її іншими пріоритетами - економічними, морально-політичними, культурними.

Тому не хочеться говорити про «страшний суд», яким може обернутись для України це «друге пришестя», - але момент істини наближається».

Володимир Горбач: «Перезавантаження українсько-російських стосунків не відбудеться»
«Майбутнє президентство старого президента Путіна для України буде черговим викликом, оскільки стилістика його врядування є доволі жорсткою. Путінська Росія самостверджується за рахунок оточуючих, передусім сусідів. Тому Україна буде одним із найважливіших об’єктів зовнішньої політики майбутнього президента Путіна. І чекати можна лише ускладнень і тиску на українське керівництво - силового, вольового. Відповідно, із застосуванням всього арсеналу, яким професійно володіє російський прем’єр, майбутній президент, тобто методика спецслужб і все, що з цим пов’язано. Отож чекати чогось доброго і для українського керівництва, і для всієї України не випадає. І також не можна чекати нічого доброго для українсько-російських двосторонніх відносин, оскільки цей президент уже на практиці довів, що не сприймає рівноправності у двосторонніх стосунках між Україною і Росією.

«Перезавантаження» українсько-російських стосунків не відбудеться, оскільки інтереси, стратегія, кінцева мета російського керівництва вже зрозуміла, і вона не буде змінена. Інша справа, що й самій Росії також не пощастило з цим вибором, у них так само будуть «закручуватися гайки», і протестній енергії не буде ніякого виходу, крім терористичних актів і насильницьких способів спротиву. Це також буде позначатися на українсько-російських відносинах, оскільки відповідна атмосфера пануватиме всередині Російської Федерації. Ну, і на стосунки керівництва двох країн це впливатиме також».