Українська повстанська армія та Організація українських націоналістів – борці за незалежність України. Такий статус ОУН і УПА остаточно визнав Вищий адміністративний суд України. Своїм вердиктом адмінсуд освятив рішення судів нижчих інстанцій, які підтвердили законність указу екс-президента Ющенка про вшанування ОУН і УПА, і відхилив касаційну скаргу лідера ПСПУ Наталі Вітренко, яка той президентський указ намагалася скасувати.
Рішення Вищого адмінсуду остаточне і подальшому оскарженню не підлягає. Утім, позивачка вимагає продовження. Лідер прогресивних соціалістів заявила, що звернеться зі скаргою до Європейського суду з прав людини. Політик оприлюднила гнівну заяву, в якій звинуватила адмінсуд у «виконанні політичного замовлення неонацистів». До останніх вона, судячи з усього, зараховує й нинішнього президента. Як стверджує Вітренко, «Суд першої інстанції, потім апеляційний і Вищий адміністративний виконували політичне замовлення президента Януковича».
Певним сюрпризом стало рішення адмінсуду й для тих, хто ніколи не ставив під сумнів роль ОУН та УПА у боротьбі за незалежність. «Складається враження, що в Україні інколи можна говорити про правосуддя», – сказав Голосу Америки дослідник історії визвольного руху Володимир В’ятрович.
За його словами, «Це рішення – одне з тих небагатьох, коли українські суди нарешті згадують, що повинні керуватися законодавством та інтересами держави. Я можу тільки привітати, що прийнято правосудне рішення, а спроби політичних провокацій, що їх намагалися запустити маргінальні політики на кшталт Наталі Вітренко, врешті припинені».
Як вважає В’ятрович, те, що суд остаточно визнав воїнів УПА учасниками визвольних змагань, є лише початком справжнього політичного визнання. На думку історика, ті, хто боровся за незалежність України, мають отримати певні соціальні гарантії від Української держави, як це відбувається в інших країнах. Сьогодні ветеранів УПА залишилася жменька – можливо, кількасот, від сили одна-дві тисячі людей, і якщо говорити про якісь соціальні пакети, то у масштабах держави йдеться про мізерні суми. Однак це дуже важливо з політичної і моральної точки зору, – наголошує історик.
«Це важливо для держави Україна – щоб краще визначитися з її історичними орієнтирами, віддати шану людям, які боролися за те, щоб ця держава з'явилася на карті світу», – сказав В’ятрович.
Голову київського «Меморіалу», директора Музею совєтської окупації Романа Круцика новина про судове рішення застала у Черкаській області, де він презентує виставку «Народна війна» про селянський повстанський рух в Україні. Круцик каже, що певною мірою здивований. І розповідає про інші дивні речі, які відбуваються останнім часом і яких він від цієї влади не чекав. У грудні минулого року вийшло розпорядження прем’єра Азарова, що зобов’язує органи влади сприяти радянським дисидентам-політв’язням: висвітлювати їхню діяльність у пресі та на телебаченні, забезпечувати приміщеннями, телефонами тощо. Уряд видав також розпорядження про національно-патріотичне виховання в школах. І ось тепер – остаточне визнання ОУН і УПА.
«Просто-таки, знаєте, революційні кроки. Я й сам дивуюся, чого це раптом чинна влада заопікувалась дисидентами та патріотичним вихованням. Певно, щось там нагорі перевертається. Певно, шукають методів, як згладити оті сумні, ненормальні дії, які вони роблять в уряді. Бо держава доведена до краю», – сказав Круцик Голосу Америки.
Політолог, історик за фахом Олександр Палій вважає, що судове рішення продиктоване прагненням влади реабілітувати судову систему. Для цього приймають справедливе рішення в питанні, не принциповому для влади, – каже Палій.
«Судова система мусить відбілювати ставлення до себе. Тому що сьогодні вона надзвичайно дискредитована. Можливо, такими рішеннями суд намагається відновити до себе довіру, показати начебто її непідконтрольність владі. Крім того, цим рішенням суд демонструє, що указ президента – якого б то не було президента – скасовувати так просто не можна. Тобто тут є реверанс на адресу інституції президента як такої», – припускає Палій.
Як додає політолог, рішення, прийняте судом, насправді ніяк не позначилось на тих, хто воював за українську незалежність, і на ставленні до них суспільства.
«Для суспільства рішення суду не є принциповим. Тому що вердикт історії вже винесений, і справа лише за осмисленням. А наша судова система не має такого великого авторитету, щоб вона якось вплинула на суспільне визнання чи невизнання», – зауважив політолог.
Нагадаємо: 28 січня 2010 року президент Віктор Ющенко видав указ про визнання ОУН та УПА учасниками боротьби за незалежність України. У квітні того ж року Наталя Вітренко оскаржила цей указ, однак Київський апеляційний адмінсуд, а відтак Київський окружний адмінсуд підтвердили законність президентського указу.
Рішення Вищого адмінсуду остаточне і подальшому оскарженню не підлягає. Утім, позивачка вимагає продовження. Лідер прогресивних соціалістів заявила, що звернеться зі скаргою до Європейського суду з прав людини. Політик оприлюднила гнівну заяву, в якій звинуватила адмінсуд у «виконанні політичного замовлення неонацистів». До останніх вона, судячи з усього, зараховує й нинішнього президента. Як стверджує Вітренко, «Суд першої інстанції, потім апеляційний і Вищий адміністративний виконували політичне замовлення президента Януковича».
Певним сюрпризом стало рішення адмінсуду й для тих, хто ніколи не ставив під сумнів роль ОУН та УПА у боротьбі за незалежність. «Складається враження, що в Україні інколи можна говорити про правосуддя», – сказав Голосу Америки дослідник історії визвольного руху Володимир В’ятрович.
За його словами, «Це рішення – одне з тих небагатьох, коли українські суди нарешті згадують, що повинні керуватися законодавством та інтересами держави. Я можу тільки привітати, що прийнято правосудне рішення, а спроби політичних провокацій, що їх намагалися запустити маргінальні політики на кшталт Наталі Вітренко, врешті припинені».
Як вважає В’ятрович, те, що суд остаточно визнав воїнів УПА учасниками визвольних змагань, є лише початком справжнього політичного визнання. На думку історика, ті, хто боровся за незалежність України, мають отримати певні соціальні гарантії від Української держави, як це відбувається в інших країнах. Сьогодні ветеранів УПА залишилася жменька – можливо, кількасот, від сили одна-дві тисячі людей, і якщо говорити про якісь соціальні пакети, то у масштабах держави йдеться про мізерні суми. Однак це дуже важливо з політичної і моральної точки зору, – наголошує історик.
«Це важливо для держави Україна – щоб краще визначитися з її історичними орієнтирами, віддати шану людям, які боролися за те, щоб ця держава з'явилася на карті світу», – сказав В’ятрович.
Голову київського «Меморіалу», директора Музею совєтської окупації Романа Круцика новина про судове рішення застала у Черкаській області, де він презентує виставку «Народна війна» про селянський повстанський рух в Україні. Круцик каже, що певною мірою здивований. І розповідає про інші дивні речі, які відбуваються останнім часом і яких він від цієї влади не чекав. У грудні минулого року вийшло розпорядження прем’єра Азарова, що зобов’язує органи влади сприяти радянським дисидентам-політв’язням: висвітлювати їхню діяльність у пресі та на телебаченні, забезпечувати приміщеннями, телефонами тощо. Уряд видав також розпорядження про національно-патріотичне виховання в школах. І ось тепер – остаточне визнання ОУН і УПА.
«Просто-таки, знаєте, революційні кроки. Я й сам дивуюся, чого це раптом чинна влада заопікувалась дисидентами та патріотичним вихованням. Певно, щось там нагорі перевертається. Певно, шукають методів, як згладити оті сумні, ненормальні дії, які вони роблять в уряді. Бо держава доведена до краю», – сказав Круцик Голосу Америки.
Політолог, історик за фахом Олександр Палій вважає, що судове рішення продиктоване прагненням влади реабілітувати судову систему. Для цього приймають справедливе рішення в питанні, не принциповому для влади, – каже Палій.
«Це важливо для держави Україна – щоб краще визначитися з її історичними орієнтирами, віддати шану людям, які боролися за те, щоб ця держава з'явилася на карті світу».Володимир В’ятрович, дослідник
«Судова система мусить відбілювати ставлення до себе. Тому що сьогодні вона надзвичайно дискредитована. Можливо, такими рішеннями суд намагається відновити до себе довіру, показати начебто її непідконтрольність владі. Крім того, цим рішенням суд демонструє, що указ президента – якого б то не було президента – скасовувати так просто не можна. Тобто тут є реверанс на адресу інституції президента як такої», – припускає Палій.
Як додає політолог, рішення, прийняте судом, насправді ніяк не позначилось на тих, хто воював за українську незалежність, і на ставленні до них суспільства.
«Для суспільства рішення суду не є принциповим. Тому що вердикт історії вже винесений, і справа лише за осмисленням. А наша судова система не має такого великого авторитету, щоб вона якось вплинула на суспільне визнання чи невизнання», – зауважив політолог.
Нагадаємо: 28 січня 2010 року президент Віктор Ющенко видав указ про визнання ОУН та УПА учасниками боротьби за незалежність України. У квітні того ж року Наталя Вітренко оскаржила цей указ, однак Київський апеляційний адмінсуд, а відтак Київський окружний адмінсуд підтвердили законність президентського указу.
