Зеленський та Папа Франциск у Ватикані обговорять заборону в Україні РПЦ та патріархат для УГКЦ – експерти

Папа Франциск зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським у Ватикані у п’ятницю, 11 жовтня, повідомили Новини Ватикану. Це буде вже четверта зустріч між Папою Франциском і Володимиром Зеленським загалом, і третя - за час повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Остання їхня зустріч відбулася 14 червня 2024 року на полях саміту G7 в Борґо-Еньяція на півдні Італії. Тоді Україна розраховувала на присутність Папи на Саміті миру у Швейцарії, але понтифік не відвідав цей форум. Як коментували оглядачі, через небажання втратити незаангажований статус та можливість грати роль посередника у питанні переговорів між Україною та Росією.

Нинішній візит відбудеться на тлі повідомлень про те, що Україна відкладає проведення наступного Саміту миру, а також після того, як Ватикан надав статус кардинала єпископу Української греко-католицької церкви в Австралії, а не главі УГКЦ в Україні, що здивувало міжнародних релігійних оглядачів.

Як очікується, президент Зеленський буде говорити з Папою Франциском про українську формулу миру, про повернення полонених і викрадених дітей, про підтримку України з боку Ватикану в країнах Південної Америки та Африки.

"Знаючи роль Католицької церкви, особливо у країнах Латинської Америки, напевно він буде просити Папу вплинути на керівництво цих держав, щоб вони підтримали Україну, як це сталося з його рідною Аргентиною", – сказала українська релігієзнавця Людмила Филипович у розмові з журналісткою Голосу Америки Наталкою Чуріковою.

На думку Филипович, на цій зустрічі обов’язково постане питання і про заборону в Україні Російської православної церкви (РПЦ), адже Папа у серпні розкритикував це рішення українського парламенту, сказавши, що "церкви не можна чіпати".

"Папа буде хотіти від президента Зеленського, щоб він дотримався тих гарантій, які надаються різним релігійним організаціям в Україні, та буде просити, щоб не чіпали Українську православну церкву (УПЦ), що підтримує зв’язок з РПЦ, "бо ж вона, начебто, Божа і має 5 мільйонів послідовників і близько 9 тисяч парафій", – каже Филипович.

Але, на її думку, український президент навряд чи може поступитися в цьому питанні, бо він має за спиною не лише громадську думку в Україні, а і рішення Парламентської асамблеї Ради Європи, яка вважає, що РПЦ є співучасницею злочинів Російської влади в Україні.

"Думаю, Зеленський буде посилатися на загальноєвропейське рішення, де діяльність цієї церкви засуджується як такої, яка під прапорами "русского міра" виправдовує військову агресію Росію проти України", – каже Филипович.

Закон щодо церкви підтримав Вселенський патріарх Варфоломій, але його різко розкритикував російський патріарх Кирило.

Заяву Папи на підтримку РПЦ вважали "дивною" навіть католицькі оглядачі на Заході.

"Папа Римський Франциск ніколи так сильно не захищав релігійну свободу католиків у Нікарагуа чи Венесуелі, а також мусульман у Китаї, як він виступав на захист російських православних в Україні", – зауважив у своєму коментарі отець Раймонд Дж. де Соуза у часописі National Catholic Register.

Зеленський проситиме підтримки для УГКЦ – Филипович

Попри ці розбіжності, за словами Филипович, очікується, що український президент буде просити патріархату для Української греко-католицької церкви та загалом буде підтримувати УГКЦ, яка виступала за ухвалення закону про заборону РПЦ.

Очільники Української греко-католицької церкви неодноразово критикували Папу Франциска за низку його заяв, зокрема за слова про те, що Україна "повинна мати мужність підняти білий прапор".

Дивіться також:

Слова Папи про "білий прапор" - це його "особистий погляд", а не позиція Святого Престолу, каже посол України у Ватикані

Як зазначають деякі оглядачі на Заході, у цих питаннях понтифік опинився по різні сторони з Українською греко-католицькою церквою та по один бік з патріархом РПЦ Кирилом, який через питання України розірвав стосунки із Вселенським патріархом та низкою православних церков.

"Найвищий католик в Україні, патріарх Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук рішуче підтримав закон. Таким чином, Святіший Отець і Верховний архиєпископ Шевчук, "отець і глава" найбільшої церкви східного обряду в співпричасті з Римом, зайняли різко протилежні позиції", – написав о. Раймонд Дж. де Соуза.

Призначення українського єпископа кардиналом в Австралії

Як вважають оглядачі, саме розбіжності у поглядах архієпископа Шевчука та Папи Римського стали однією з причин неочікуваного призначення кардиналом українського єпископа УГКЦ в Австралії Миколи Бичка, а не глави церкви Святослава Шевчука.

Кардинал у Католицькій церкві - найвища посадова особа після Папи, вони дають поради понтифіку та допомагають йому управляти церквою, кардинали також обіймають посади у виконавчій владі Ватикану. Колегія кардиналів обирає Папу Римського.

Досі за традицією звання кардинала в Україні отримував глава церкви – кардиналами були Йосиф Сліпий, Мирослав Іван Любачівський, Любомир Гузар.

У переважно протестантській Австралії кістяк Католицької церкви історично складали вихідці з Ірландії, кардинала в цій країні не було з минулого року, після смерті попереднього кардинала, 82-річного Джорджа Пелла.

І тепер Папа призначив не когось зі старших послідовників покійного кардинала, а молодого, 44-річного вихідця з України, який стане лише восьмим кардиналом в історії Австралійської католицької церкви.

"Папа Франциск відкрито обійшов старших австралійських єпископів, які були призначені й підвищені після того, як Пелл став кардиналом у 2003 році", – пише оглядач австралійського видання.

Разом з тим оглядачі зауважують, що в останні роки Папа Франциск підвищував єпископів у менших церквах у всьому регіоні, зокрема в М’янмі, Східному Тиморі та Лаосі. Навіть маленька громада католиків у Монголії тепер має свого кардинала, хоч вірних там лише близько 2 тисяч осіб.

На думку Папи Франциска, як пишуть оглядачі, такими призначеннями, як у випадку єпископа Миколи Бичка, понтифік створює баланс в організації, яка надто загрузла в скандалах минулого.

Релігієзнавиця Людмила Филипович також вважає, що Папі йдеться про створення нового балансу.

Вона також переконана, що це призначення підіймає престиж Української греко-католицької церкви у світі.

"Загалом Папа намагається балансувати, але в цьому процесі для нього основним якорем є не політичні цілі, в межах яких ми б хотіли почути інші оцінки, а релігійні цілі, еклезіальні, церковні цілі", – каже дослідниця.

Вона додає, що при тому, що українці часто не розуміють висловлювань та дій Папи, потрібно пам’ятати, що він впродовж двох з половиною років війни постійно привертає увагу до України, намагається зіграти роль миротворця і досягає часткових успіхів, як у переговорах про повернення полонених чи викрадених дітей.

"Папа має піклуватися про понад 1,3 мільярда католиків у світі, і Україна зі своїми кількома мільйонами римо- та греко-католиків займає значно більшу частину в його порядку денному, ніж вона могла б розраховувати. Зрозуміло, що це через війну, але не лише. Я думаю, Україна є справді важливою для Папи, він не хотів би її втратити. Він хоче зберегти в Україні найбільшу східну церкву в єдності з Римом, яка для нього є історичним містком між Східним і Західним християнством, і яка, можливо, стане колись моделлю для об’єднання православ’я та католицизму", – вважає Филипович.

У середу, 9-го жовтня, Папа Франциск на своїй загальній аудієнції на площі перед собором Св. Петра у Ватикані ще раз закликав до молитви за народи, що страждають від війни, зокрема в Україні.

"Молімося щодня розарій (вервиця - у східному обряді), довіряючи себе в руки Марії! Їй довіряємо страждання та прагнення миру людей, які страждають через війну, особливо замучену Україну, Палестину, Ізраїль, Ліван, М’янму та Судан", – сказав Папа, звертаючись до вірних.

Про мир для України понтифік молиться майже кожної середи та неділі уже впродовж понад двох років, від початку широкомасштабної агресії Росії.

Дивіться також:

Католики, православні й протестанти у США закликали патріарха РПЦ Кирила припинити підтримку Кремля у воєнних злочинах в Україні