Український парламент ухвалив один з найбільш очікуваних законів в Україні, який, однак, може стати найменш зрозумілим для західної і, зокрема, для американської аудиторії.
Ухвалений 20 серпня закон про заборону релігійних організацій, які підтримують зв’язки з Москвою, став результатом років суперечок щодо зв’язків між Російською православною церквою та Українською православною церквою.
Підписуючи закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", президент Володимир Зеленський може опинитися перед дилемою між захистом безпеки всередині країни та потенційним відкриттям України для критики, що може загрожувати допомозі з боку США та інших країн, кажуть оглядачі, з якими спілкувалися кореспонденти Голосу Америки.
Закон забороняє РПЦ, а не УПЦ
Закон відкрито забороняє діяльність Російської православної церкви в Україні. Насправді, присутність саме цієї інституції є незначною, адже вона керує лише кількома монастирями, що мають ставропігійний статус на території України, більшою є присутність РПЦ на окупованих територіях України, де вона перепідпорядкувала парафії УПЦ.
Як мовиться у тексті закону, "Російська православна церква є ідеологічним продовженням режиму держави-агресора, співучасницею воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що вчиняються від імені Російської Федерації та ідеології "русского міра".
Але питання залишається відкритим щодо Української православної церкви, яка, на думку української влади, зберігає зв'язки з РПЦ.
За законом, якщо Українська православна церква (УПЦ), що є у єдності з Московським патріархатом, не розірве цей зв'язок, то під заборону потрапить і ця церква, яка заявляє, що є найбільшою православною церквою в Україні за кількістю парафій.
27 березня 2024 року в Москві під головуванням патріарха Кирила "Всесвітній Російський Народний собор" видав постанову, якою офіційно визнав війну в Україні "священною" та проголосив, що "вся територія сучасної України має підпадати під виключний вплив Росії" після її завершення.
УПЦ у своїй заяві категорично відкинула та засудила це: "Замість ідеологічної підтримки, виправдання військової агресії та інтервенції Росії в Україні, вважаємо, що Православна Церква в Росії мала б підняти свій голос проти цієї загарбницької війни. На наше переконання, заклики до знищення України та виправдання військової агресії неспівставні з євангельським вченням".
Водночас з початку російського вторгнення в Україну правоохоронні органи України відкрили кримінальні справи проти понад 100 священнослужителів Української Православної Церкви за такими злочинами, як, зокрема, державна зрада, колабораціонізм, пособництво країні-агресору, продаж вогнепальної зброї.
За опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеним у травні цього року, 83% громадян України вважають, що держава має втручатися в діяльність УПЦ; 63% респондентів хочуть, щоб її заборонили.
Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій напередодні голосування також заявила, що підтримує законодавчу ініціативу щодо заборони в Україні діяльності релігійних організацій, пов’язаних з РПЦ.
"Ми категорично засуджуємо діяльність Російської православної церкви, яка стала співучасницею кривавих злочинів російських загарбників проти людяності та яка освячує зброю масового знищення і відкрито заявляє про необхідність знищення української державності, культури, ідентичності, а віднедавна – і самих українців", – йдеться у заяві.
Проблемні аспекти можуть поставити під загрозу захист свободи релігії – Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи
Але американські оглядачі та офіційні установи вислолюють занепокоєння щодо того, що закон може стати інструментом "колективних покарань" релігійних громад.
Про це заявила Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF), незалежна агенція, яка є відповідальною за перевірку можливих порушень свободи віросповідання за кордоном і надання політичних рекомендацій адміністрації та Конгресу США.
"Остання версія закону не повною мірою вирішує попередні занепокоєння щодо потенціалу закону для застосування колективних покарань проти цілих релігійних громад. Вона також представила нові проблемні аспекти, які можуть поставити під загрозу захист свободи релігії чи переконань і свободу вираження поглядів", – йдеться у заяві голови USCIRF Стівена Шнека, надісланій Голосу Америки.
Комісія, йдеться у відповіді, моніторитиме виконання закону після того, як він набере чинності, закликаючи українську владу "забезпечити відповідність законодавства зобов’язанням України міжнародному праву".
При цьому комісія наголосила, що вважає Росію найбільшою загрозою свободі віросповідання в Україні, і рекомендувала Держдепартаменту визначити її як країну, що викликає особливе занепокоєння.
"Російські військові сили продовжують бомбити молитовні будинки, вбивати та викрадати релігійних лідерів, а також вводити широкі заборони на релігійні групи та релігійні матеріали. Російська окупація України є руйнівною для багатьох українських релігійних громад, і вона повинна негайно припинити свої грубі порушення", - зазначено у звіті
Але консервативні оглядчі кажуть, що незалежно від того, що робить Росія, своїм законом Україна "порушує релігійну свободу" щодо церкви, яка є частиною світового православ'я. Американський адвокат Веслі Сміт пише у виданні National Review, що якщо можна довести, що є члени УПЦ, які допомагають Росії, потрібно розібратися з цими особами законними способами.
"Але заборона церкви та витіснення її з монастирів та інших релігійних інституцій через те, що вона є частиною тієї ж всеосяжної міжнародної релігійної інституції, що й державна церква її ворога, не є вчинком країни, яка покликана захищати свободу", – зауважує Сміт.
Речник УПЦ митрополит Климент також сказав Голосу Америки, що закон позбавляє громадян України та вірян УПЦ свободи совісті та релігійних переконань. За його словами, депутати проігнорували звернення українських військових, вірних цій Церкві, і націлилися на УПЦ за зв’язки з Москвою, яких у неї, за його словами, немає.
"Лобісти закону кажуть, що він проти московської церкви, і вказують на нашу релігійну громаду. Але в Україні не існує московських церков. Наша церква споконвіку діє в Україні і її священники та мільйони вірян є свідомими громадянам України, а не завезеними з-за кордону. Ми обирали цю Верховну Раду не для того, щоб вона під час війни відбирала у нас храми, так само як росіяни роблять на окупованих територіях", – заявив Климент.
Закон доручає Державній службі України з питань етнополітики та свободи совісті вивчити релігійні організації на предмет їхнього можливого зв'язку з Росією. У разі виявлення таких зв’язків служба має спочатку видати припис про усунення порушень, а якщо ці зв’язки залишатимуться, звернутися до суду щодо припинення діяльності організації.
"Україна – не Північна Корея", – сказав в коментарі для Голосу Америки голова Державної служби України з питань національної політики та свободи совісті Віктор Єленський.
За його словами, закон встановлює демократичну процедуру, і Україна дотримуватиметься законів та міжнародних зобов’язань під час виконання цього закону.
"Відповідна організація може оскаржити наші вимоги в суді на різних стадіях. І лише суд може зупинити діяльність структур УПЦ, якщо вона не хоче розривати зв’язки з РПЦ. Однак це заощадило б українському уряду та самим цим організаціям багато грошей, якби вони просто припинили будь-які відносини з країною, з якою Україна перебуває у стані війни, протягом дев’яти місяців після вступу закону в дію", – сказав Єленський.
Президент Володимир Зеленський ще має підписати закон, який вступає у дію після 30 днів з його публікації. У день його схвалення він привітав парламентарів з ухваленням закону "щодо нашої духовної незалежності", написавши у Telegram, що вони будуть й далі "зміцнювати Україну й наше суспільство".
Закон ще до ухвалення був інструментом антиукраїнської кампанії – Палотай
Задовго до його прийняття законопроєкт критикували за порушення релігійних свобод в Україні та використовували в антиукраїнській інформаційній кампанії. Зокрема мішенню цієї кампанії стали члени Конгресу від Республіканської партії. Через позицію значної частки з них Закон про додаткові асигнування на безпеку України у розмірі 60,8 мільярда доларів на запит адміністрації США перебував на розгляді Палати представників 6 місяців перед тим, як його ухвалили у квітні цього року. Після ухвалення закону соціальні мережі поповнився новими звинуваченнями на адресу української влади у "переслідуванні християн".
Моніка Палотай, старша наукова співробітниця Інституту релігійної свободи у Вашингтоні, вважає, що законопроєкт був прийнятий у невдалий час, коли у США ведеться виборча кампанія, а законопроєкт вже став підставою для потужної кампанії дезінформації, спрямованої проти України.
"Будьмо відвертими, час вибраний невдало, і знаючи, що проти України ведеться дезінформаційна кампанія, спрямована саме щодо цього закону, українська влада могла краще поінформувати, роз'яснити, про що ідеться. Я розумію, що тут не йдеться про релігійну свободу, а про національну безпеку. Але закон дуже роз’єднує людей, роз’єднує міжнародну спільноту, яка не отримала роз'яснень. Будуть запитання про те, що станеться з тими людьми, які належать до цієї церкви. Який вибір у них є?" – пояснює дослідниця.
Народний депутат України Микита Потураєв, голова профільного Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, сказав Голосу Америки, що закон дає багато часу, 9 місяців, щоб розірвати зв'язки із російською церквою та визначитися зі своїм майбутнім.
"Вони можуть налагодити діалог зі Стамбулом, з Константинопольським патріархом, або вони налагодять діалог з Православною церквою України", – сказав він.
Він наполягає на тому, що закон спрямований не проти релігійних звичаїв чи вірувань, а проти колабораціонізму: "Було б дивно, якби ми дозволили діяти в Україні зараз ФСБ або іншим російським державним органам, бо це вороги. І тому РПЦ, як частина цієї державної машини, заборонена. Відповідно закон каже, що українським релігійним організаціям не можна мати зв'язків з оцією російською державною машиною, яка веде геноцидну війну проти України".
Також українські політики кажуть, що не сиділи склавши руки, і з початку кампанії, яка звинувачувала українську владу в "переслідуванні християн", члени українського парламенту, уряду, українських релігійних і громадських організацій, а також їхні союзники в Сполучених Штатах провели сотні зустрічей з членами Конгресу США, роз’яснюючи законодавство та поширюючи інформацію про релігійні переслідування на окупованих Росією територіях.
"Я пояснювала, що головним завданням закону є наша національна безпека, яка не має нічого спільного з релігійними переслідуваннями. Мені ніхто не казав, що ми не повинні ухвалювати цей закон або що для нас будуть якісь наслідки. Мені сказали, якщо ви маєте це зробити, щоб захистити свою країну, робіть", – розповіла народна депутатка Олександра Устинова про свої останні зустрічі з республіканськими членами Конгресу.
Даг Кляйн, політичний аналітик неурядової організації Razom for Ukraine, яка також брала активну участь в просвітницькій кампанії, спрямованій на членів Конгресу, також вважає, що ухвалення законопроєкту не матиме негативних наслідків.
"Американські політики визнають, що Україна перебуває у надзвичайно важкому становищі, коли їй необхідно, звичайно, зберегти свободу віросповідання, зберегти демократичні цінності, за які борються українці, і водночас вжити відповідні заходи для захисту безпеки України від доведених ворожих акторів", - каже Кляйн.
На слуханнях Гельсінської комісії США, що проходили наприкінці липня, Стівен Мур, засновник Ukraine Freedom Project, сказав, що він і гості з України, які представляли протестантські громади, "відвідали більше сотні офісів Конгресу з цієї теми". За його словами, конгресмени після цих зустрічей могли розрізнити правду і російську пропаганду.
"І хороша новина у тому, що правда все ще діє", – сказав Мур Голосу Америки.
На запитання, чи, враховуючи негативну реакцію, виправдану чи штучно розпалену проросійськими силами, прийняття цього закон було того варто, Потураєв не висловив жодних сумнівів. На його думку, закон відновив справедливість, якої українці прагнули протягом своєї історії.
Потураєв зазначив: "У наступному році виповнюється 340 років з часу втрати духовної незалежності України. У 1685 році митрополит Київський, який свого часу брав хрещення безпосередньо від Константинополя, вперше за всю історію київської метрополії, прийняв хрещення від Московського Патріарха. Це було втратою духовної релігійної незалежності України. Сьогодні Верховна Рада розірвала цей ланцюг літ, навіть століть. Я не думаю, що за всю каденцію 9-го скликання Верховної Ради були важливіші політичні рішення".
Архімандрит Кирило Говорун, український теолог і професор Університетського коледжу Стокгольма, сказав Голосу Америки, що виклик, який створила своєю діяльністю РПЦ, не є унікальним для України, але в Україні він актуальнший, ніж деінде.
"Всі європейські країни зі значною присутністю Московського патріархату стоять перед цією дилемою: як нейтралізувати його вплив, не порушуючи прав людини", - сказав Говорун.
За його словами, жодна країна, включно з Україною, не придумала ідеального рішення: "Проте в ухваленому законі є механізми, які допомагають стримувати згубний російський вплив, не завдаючи шкоди свободі віросповідання в країні".
