Мер Варшави Ганна Ґронкєвич-Вальц заявила, що її рішення про заборону демонстрації 11 листопада обумовлене тим, що такі марші у минулі роки супроводжувалися акціями екстремістів.
Минулого року головним гаслом приблизно 60 тисяч демонстрантів, які називали себе патріотами, були слова “Ми хочемо Бога”, але деякі групи несли неонацистські й расистські гасла: “Чиста кров - чистий розум” і “Європа буде біла, або безлюдна”.
“Варшава вже достатньо постраждала через агресивний націоналізм”, - заявила мер. “100-річчя незалежності Польщі повинно бути не таким. Це і стало причиною мого рішення про заборону”.
Організатори подали до суду, оскаржуючи заборону демонстрації 11 листопада на відзнаку відновлення польської державності наприкінці Першої світової війни.
Уряд, який очолює партія Права і справедливості (ПіС) заявив, що влаштує свій марш під егідою президента Анджея Дуди, але офіційні представники не прояснили, чи долучаться до тої демонстрації ультра-праві групи.
ПіС - права консервативна партія, яка наголошує на національних цінностях та інтересах.
Попри вимоги Європейського Союзу уряд Польщі відмовився приймати в країні частину біженців з Близького сходу та Африки, які просять притулку у Європі.
Але лідер ПіС Ярослав Качинський засудив прояви расизму під час маршу 2017 року.
“Польська традиція, якої ми дотримуємося, не має нічого спільного з антисемітизмом, від якого ми далекі наскільки це можливо, і нічого спільного з расизмом”, - сказав він.
Марш незалежності у Варшаві став традицією, починаючи з 2008 року з ініціативи таких польських організацій як “Національно-радикальний табір” і “Всепольська молодь”.
В українських ЗМІ повідомляли, що на таких демонстраціях у минулі роки були окремі антиукраїнські інциденти зокрема з демонстративним спалюванням українського прапора.
Українці становлять у Польщі найбільшу групу мігрантів, загальною чисельністю понад мільйон осіб.
Дивіться також: Трамп про Путіна та Крим
