Суд у Варшаві 6 вересня видав ордери на арешт трьох громадян Білорусі через їхню причетність до вимушеної посадки в Мінську комерційного рейсу з Афін до Вільнюса в травні 2021 року, яким летів блогер і критик влади Білорусі Роман Протасевич.
Видання Wyborcza.pl 6 вересня повідомило, що ордери суд у столиці Польщі видав за звинуваченнями у «захопленні літака» і «незаконному позбавленні волі» на колишнього начальника аеронавігаційної компанії «Белаеронавігація» Леоніда Чуро; начальника зміни управління повітряним рухом Євгена Циганова; і неназваного офіцера КДБ, який був присутній у кабінеті диспетчерської служби під час операції з посадки пасажирського літака Ryanair.
Звинувачення висунули після того, як польські слідчі отримали дані від 42-річного білоруського диспетчера, який втік до Польщі влітку 2021 року.
Після вимушеної посадки літака в Мінську в травні 2021 року білоруська поліція заарештувала Протасевича і його тодішню дівчину, громадянку Росії Софію Сапегу.
Протасевич, який втік із Білорусі у 2019 році, працював редактором у Telegram-каналі Nexta Live, що базується в Польщі.
Опозиційний канал широко висвітлював насильницьке придушення безпрецедентних протестів у Білорусі після президентських виборів у серпні 2020 року. Опозиція Білорусі й західні уряди стверджують, що вибори були сфальсифіковані на користь авторитарного правителя Олександра Лукашенка, який керує країною з 1994 року.
На початку травня 2023 року Мінський суд засудив Протасевича до восьми років позбавлення волі, а інших фігурантів справи Степана Путила і Яна Рудика, яких судили заочно, – до 20 років і 19 років позбавлення волі відповідно – за обвинуваченням, пов’язаними з їхнім висвітленням протестів проти Лукашенка.
Через кілька тижнів Протасевич повідомив журналістам, що отримав помилування від Лукашенка.
У травні 2022 року Сапегу засудили до шести років позбавлення волі за звинуваченням в адмініструванні Telegram-каналу, який публікував особисті дані білоруських силовиків.
Сапегу звільнили і їй дозволили повернутися до Росії в червні 2023 року після того, як Лукашенко її помилував.
Лукашенко, який заперечує фальсифікацію виборів, жорстко розправився з опозицією у Білорусі, провідні члени якої були або ув’язнені, або були змушені втекти з країни через страх за свою безпеку.
