Один з моральних авторитетів нації, учений-філософ, учасник ініціативної групи «Першого грудня» Мирослав Попович називає риторичним питання про те, хто винен у нинішній ескалації конфлікту, і покладає усю відповідальність на президента Януковича. Водночас він радить опозиції не вимагати вже тепер перевиборів глави держави, а натомість зосередитись на вимогах, реальних на сьогоднішній день:
«Коли ситуація складається така, як у нас зараз, то винним чи, краще сказати, відповідальним є президент і його адміністрація. В будь-якій ситуації, де є утверджена й узвичаєна, з традиціями, демократія, такий жах, який ми побачили після першого конфлікту з тією стріляниною, вимагав уже звільнення певних посадових осіб, а можливо, й дострокових перевиборів президента.
«Є речі, які жоден політик не сміє робити. І розстріли своїх власних людей належить до речей, які ні за яких умов не можуть бути зроблені. Сьогодні йдеться не про визначення чиєїсь вини. Ідеться про те, як не допустити далі кроків до прірви. Я думаю, що треба вибрати ті вимоги, які є реальні, і відрізнити їх від вимог нереальних.
«Наприклад, я особисто вважаю вимогу дострокових президентських виборів нереальною. І якби мене питали, то я б це не вставляв у свої вимоги. Зате звільнити з посад певну кількість людей – адже є люди, які за своєю посадою повинні піти у відставку, коли доведено до такої ситуації. Ось це слід було б зробити. І це мало би бути реальним предметом переговорів».
«Коли ситуація складається така, як у нас зараз, то винним чи, краще сказати, відповідальним є президент і його адміністрація. В будь-якій ситуації, де є утверджена й узвичаєна, з традиціями, демократія, такий жах, який ми побачили після першого конфлікту з тією стріляниною, вимагав уже звільнення певних посадових осіб, а можливо, й дострокових перевиборів президента.
«Є речі, які жоден політик не сміє робити. І розстріли своїх власних людей належить до речей, які ні за яких умов не можуть бути зроблені. Сьогодні йдеться не про визначення чиєїсь вини. Ідеться про те, як не допустити далі кроків до прірви. Я думаю, що треба вибрати ті вимоги, які є реальні, і відрізнити їх від вимог нереальних.
«Наприклад, я особисто вважаю вимогу дострокових президентських виборів нереальною. І якби мене питали, то я б це не вставляв у свої вимоги. Зате звільнити з посад певну кількість людей – адже є люди, які за своєю посадою повинні піти у відставку, коли доведено до такої ситуації. Ось це слід було б зробити. І це мало би бути реальним предметом переговорів».
