Вирішення кризи в Україні складається із 13 слів (світова преса)

Британський аналітик заявляє, що вирішення кризи в Україні можна сформулювати 13 словами. Журналісти у статтях для Wall Street Journal і Reuters пишуть про те, що для досягнення миру Україна потребує більше професійної техніки та зброї. Тим часом журналіст американського видання Vice розповідає про ситуацію в Дебальцевому.

Аналітик Тімоті Еш у британській газеті Gardian пише, що миру в Україні не буде, допоки російський президент Володимир Путін займає її «вітальню». Еш заявляє, що люди можуть не погоджуватися стосовно засобів боротьби з агресією Росії, але не варто мати жодних ілюзій із приводу того, що відбувається у всіх на очах.

Еш пише, що багато критиків говорять про ситуацію, зокрема в Сирії, і запитують: «Чому Захід нічого не робить стосовно цієї країни», а мова йде лише про Україну? Однак, експертна оцінка подій у Сирії не вказує на жодне чітке вирішення проблеми.

Британський письменник і журналіст Пітер Джукс: «Бути проти Путіна не означає бути проти Росії. Це означає бути про-Росію у перспективі».

«В Україні ж це вирішення можна сформулювати 13 словами:

«Путін має відвести свої війська, а Україна має повністю контролювати свій східний кордон».

На відміну від Сирії, в Україні лише один політичний діяч має змінити свою поведінку», – пише аналітик.
Звичайно, зазначає Еш, це не зупинить сепаратистів одразу ж. Від України залежатиме відновлення держави, у якій всі громадяни можуть почувати себе вдома. «Але шлях до міцного миру починається саме з цих 13 слів», – підсумовує аналітик.

Журналіст і письменник Дейвид Патрікаракос в американській газеті Wall Street Journalпише, що подорожуючи блокпостамиДонбасу, він зрозумів – надавши Україні кращу зброю для ведення війни, можна підвищити її шанси для створення миру.

Захід не може вдатися лише до дипломатичного вирішення, тому що Путін «не прагне перемогти Україну та створити там політичну колонію. Він хоче збереження статусу-кво – киплячого на малому вогні конфлікту, який він зможе загострити тоді, коли йому заманеться», – пише автор статті. Тобто, коли сепаратисти будуть готові, вони проїдуться своїми російськими танками по новій Мінській угоді, як вже робили це в минулому.

Польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський пише:

«Підвищивши здатність України захистити себе, мир буде більш життєздатним».

На думку Патрікаракоса, єдиним практичним рішенням є підвищення ціни, яку Кремль має платити за свою політику. Це означає, що Захід, окрім запровадження санкцій, має надати українській армії можливість «зустріти сталь сталлю».

«Занадто довго українські мирні жителі мали покладатися на пожертви, щоб забезпечити свою армію всім, від бронежилетів до аспірину. Наставчас належним чином озброїти Україну», – підсумовує свою статтю Патрікаракос.

Схожу думку виказує і журналіст Алан Чін у статті для міжнародної агенції Reuters, де пише, що українська армія сильніша, ніж багато хто вважає. Хоча російська армія є більш підготовленою, а її зброя – більш сучасною, ключем успішності українських військ є волонтери. «Національне пробудження сягнуло такого масштабу, який важко собі уявити у сьогоденній західній Європі чи США. Адже не лише патріотична риторика розквітає. Громадяни беруть зброю та ризикують своїм життям, часто його втрачаючи», – пише журналіст.

Американська письменниця та журналіст Карлотта Гелл: «Алан Чін – українська армія сильніша, ніж вважають. Ось що їй потрібно для перемоги».

Якщо, незважаючи на домовленість про припинення вогню, бої розпочнуться знову, Україні все ж таки знадобиться допомога США у вигляді високотехнологічної зброї. «Список є конкретним – протитанкові ракети, безпілотники та радари, які можуть попередити про артилерійський вогонь противника», – пише Чін.

Журналіст Алек Лан з американського видання Vice опублікував статтю про ситуацію в Дебальцевkve. За його словами, приблизно 15-кілометрова ділянка дороги між Дебальцевим і Луганськом є єдиним шляхом постачання їжі та зброї українським силам, які захищають місто. Однак, на дорозі повно мін і вогневих позицій сепаратистів.

Лан розповідає історію командира загону з позивним «Джексон». Разом з 15 своїми солдатами він зміг вибратися з Дебальцевого та доїхати до Артемівська. Вони не хотіли втікати, але у них закінчилася зброя і запаси.

Старший науковий співробітник Атлантичної ради Сабін Фрейзер Гюнс: «Чи чергова різня у Дебальцевому змінить хід війни? Чи ж краще дозволити ОБСЄ і Червоному Хресту домовитися про перемир’я?»

Лан пише, що більше ніж половина міста є зруйнованою, декілька будівель згорають щодня від постійного бомбардування. Сепаратисти залякують українських солдатів, розсилаючи смс-повідомлення зі словами, що президент Петро Порошенко їх зрадив.

Слова «Джексона» про дорогу на Дебальцеве підтверджує водій швидкої допомоги з Артемівська, якого називають «Капеланом». Він говорить, що доїхати до Дебальцевого можна або їдучи слідамивже зруйнованих автомобілів, або їдучи дорогою, але дуже швидко і зважаючи на міни.
«Наразі Київ не має можливості врятувати тисячі солдатів, що сидять у траншеях по всьому місту, не кажучи вже про приблизно 1000 цивільних осіб, які все ще живуть у Дебальцевому», – пише Лан.