Десятки тисяч людей продовжують протестувати на вулицях Тбілісі, столиці Грузії, після того, як законодавці у вівторок схвалили законопроєкт про "іноземний вплив".
Критики називають цей документ інспірованою з Росії загрозою свободі слова, яка зашкодить прагненню країни приєднатися до Євросоюзу, повідомляє кореспондентка грузинської служби Голосу Америки Ані Чхіквадзе яка висвітлює ситуацію з місця події у Тбілісі.
Владна партія "Грузинська мрія" проголосувала за законопроєкт 15 травня. 84 законодавці проголосували "за" цей законопроєкт, 30 – "проти", попри застереження Вашингтона та Брюсселя про те, що такий крок може призвести до підриву партнерства Грузії із Заходом.
Якщо законопроєкт, який не відповідає нормам ЄС, буде ухвалено, і риторика наклепів проти США продовжиться, я вважаю, що відносини під загрозоюПомічник держсекретаря США Джеймс О’Браян
Помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О'Браєн зустрівся у вівторок з прем'єр-міністром Іраклієм Кобахідзе і попередив його про наслідки від ухвалення суперечливого закону.
"Якщо законопроєкт, який не відповідає нормам ЄС, буде ухвалено, і риторика наклепів проти США та інших партнерів продовжиться, я вважаю, що відносини під загрозою", – заявив помічник держсекретаря США Джеймс О’Браян.
О’Браєн зустрівся з грузинськими урядовцями, однак керівництво "Грузинської мрії" заявило, що людина номер один в країні – Бідзіна Іванішвілі не зустрінеться з помічником держсекретаря США, повідомляє кореспондентка Голосу Америки.
Журналістка Ані Чхіквадзе посилається на місцевих оглядачів, які вважають, що рушійною силою за спиною грузинського уряду є мільярдер Бідзіна Іванішвілі, який заробив свої статки в Москві у 1990-х роках. Коли він сам пішов з посади прем’єр-міністра, то призначив на урядові посади лояльних до себе людей, зауважують оглядачі.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка має дедалі більше розбіжностей з владною партією, пообіцяла накласти вето на законопроєкт, але партія більшості "Грузинська мрія" має достатню кількість голосів, щоб подолати його. За законом, Зурабішвілі має 14 днів на ухвалення рішення щодо того, чи підписувати, чи ветувати законопроєкт.
Протести не припиняються
"Понад місяць грузинські протестувальники виходять на вулиці, це найбільший мітинг, який Грузія бачила з моменту здобуття незалежності від Радянського Союзу. Протестувальники бачать у кроках влади крен країни в бік Росії", – розповіла Ані Чхіквадзе у репортажі з Тбілісі.
Протестувальники перед парламентом намагалися зламати металеві бар'єри біля будівлі. Щонайменше 13 людей було заарештовано, і грузинські ЗМІ повідомляють, що принаймні один протестувальник мав сильні порізи та синці на голові.
"Мене дуже злить, що наш уряд зараз є повністю проросійським. Вони займаються російською пропагандою. Вони все роблять по-російськи. І такі люди, як я, всі ми злі, і відчуваємо, що ця влада нам більше не потрібна. І єдине, що нам зараз потрібно, це змінити цю проросійську владу", – говорить в інтерв’ю Голосу Америки протестувальник Георгій Катамадзе.
Законопроєкт вимагає від ЗМІ, неурядових організацій та інших некомерційних груп, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, реєструватися як такі, що "переслідують інтереси іноземної держави".
Протягом багатьох років після короткочасної війни з Росією у 2008 році, коли Грузія не змогла забезпечити собі перспективу вступу до НАТО, Тбілісі зберігав стратегічну неоднозначність. У зовнішній політиці влада працювала із західними партнерами, на вимогу свого переважно проєвропейського населення, але і відносини з Москвою значно потеплішали.
Як повідомляє кореспондентка Грузинської служби Голосу Америки з Тбілісі, критики бачать закон як відголос подібного закону в Росії, який Москва використовувала для придушення інакомислення.
"Я глибоко вражена ситуацією, коли тут, як депутати, сидять 84 зрадники країни. Вони думають лише про родину Бідзіни Іванішвілі. Його багатство. І не думають про інтереси грузинського населення. Тут Грузія. Ми проти цього закону, але нас ніхто не слухає", – говорить університетська викладачка Ія Аваліані.
Протестувальники, з якими розмовляла журналістка Голосу Америки, кажуть, що не відступлять від своїх вимог щодо скасування цього закону, бо бачать його наслідки на прикладі Росії.
"Ми будемо боротися за наше майбутнє. Цей закон дійсно є проросійським, і він заважає нашому шляху в Європу. Ми будемо боротися до кінця", – сказав Голосу Америки протестувальник Леван Тодорія.
За останні кілька днів грузинська влада заарештувала десятки протестувальників. Багато хто зазнав нападу або залякування з боку правоохоронних органів і поліції, повідомляють про обшуки в протестувальників та їхніх родичів, що викликало широке засудження з боку місцевих спостерігачів та західних партнерів Грузії.
