Оголошений у міжнародний розшук президент Росії Владімір Путін, попри заклики міжнародної спільноти до Монголії заарештувати його, розпочав візит до Улан-Батора. Це сталось у день нового масованого авіаудару РФ по українських містах, внаслідок якого у Полтаві загинули 49 людей, понад 200 - поранені.
Монгольські чиновники розгорнули для нього червону доріжку та влаштували почесну варту, а президент Монголії Ухнагійн Хурелсух супроводжував Путіна до Палацу уряду, де два керівники віддали шану статуї Чингісхана, перш ніж піти всередину для закритих зустрічей.
Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна через звинувачення у незаконній депортації українських дітей.
Наслідки для Монголії
"Монголія, як і всі інші країни, має право розвивати свої міжнародні зв’язки відповідно до власних інтересів. Однак існує ордер на арешт Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом", – заявила речниця Єврокомісії Набіла Массралі.
Речник МЗС Георгій Тихий заявив, що те, що уряд Монголії не виконав ордер на арешт Путіна від Міжнародного кримінального суду, "є важким ударом" для МКС та міжнародної системи кримінального правосуддя. "Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його воєнні злочини. Ми працюватимемо з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора", — наголосив представник українського відомства.
Монголія, як країна-підписантка Римського статуту з 2003 року, повинна арештувати лідера Кремля, однак експерти погоджуються, що фактично за порушення цього припису для Монголії не буде наслідків.
Катерина Рашевська, експертка громадської організації "Регіональний центр прав людини", в коментарі журналісту Української служби Голосу Америки Андрію Борису зазначила: "Досить значна кількість держав, 124, на сьогодні є учасницями Римського статуту, і також можуть в інтересах міжнародного правосуддя вжити певні заходів. Це могло би бути призупинення права Монголії висувати кандидатуру судді до складу Міжнародного кримінального суду, або ж, наприклад, це могло би бути щось на зразок призупинення права голосувати". Водночас вона додала, що такі "контрзаходи" все ж були б досить умовними.
"Монголія, безсумнівно, буде притягнута до відповідальності Міжнародним кримінальним судом за порушення свого обов'язку співпраці, – таку думку виданню Politico висловив Тамаш Гоффманн, старший науковий співробітник Інституту правових досліджень. – Тоді МКС може прийняти рішення передати справу до Асамблеї сторін, яка могла б засудити порушення Монголією згідно з так званою процедурою недотримання. Однак жодних серйозних наслідків, таких як санкції, для країни-порушниці немає".
У 2015 році ПАР не заарештувала президента Судану Омара аль-Башира, якого розшукували за злочини проти людяності, включаючи геноцид, під час візиту до країни. Через два роки МКС визнав, що країна не виконала своїх зобов'язань. Однак наслідків для Південноафриканської республіки, зокрема в ООН, не було.
"Підривання авторитету МКС"
Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс у дописі в мережі Х зазначає: "І знову ми бачимо порушення основних норм міжнародного права, що робить світ менш безпечним для всіх нас, підриваючи авторитет Міжнародного кримінального суду. Червона доріжка для Путіна в Монголії знаменує собою крок назад, але нам час зробити крок вперед, а не назад".
Рашевська додала: "Це має значення не лише для України, для її депортованих дітей, право справедливий суд щодо яких було абсолютно порушене, але це також стосується валідності й авторитету Міжнародного кримінального суду як установи в цілому".
"Ми розуміємо, чому саме Монголія, тому що це своєрідний анклав, інколи говорять про таке положення "сендвіча" в Монголії, коли у неї зверху знаходиться Російська Федерація, знизу знаходиться КНР, і обидві держави, фактично такі гегемони, або з гегемоністичними амбіціями, прагнуть підірвати міжнародне правосуддя і прагнуть підірвати авторитет міжнародного кримінального суду", - підкреслила експертка.
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ефірі NV зауважив, що "поїздка Путіна значною мірою пов'язана із тим, щоб показати всім, що "а бачите, не боюсь я вашого Міжнародного кримінального суду, і не працюють ваші правила щонайменше в Монголії, а якщо в Монголії вони не працюють, то і в інших країнах не працюють".
Алтантуя Батдордж, виконавча директорка Amnesty International Mongolia, сказала: "Надати притулок втікачу від міжнародного правосуддя означатиме не лише перешкоджання правосуддю. Якщо Монголія забезпечить навіть тимчасовий притулок для президента Путіна, вона фактично стане співучасницею у забезпеченні безкарності за деякі з найсерйозніших злочинів згідно з міжнародним правом".
Енергетична залежність
Візит Путіна офіційно присвячений 85-й річниці перемоги радянських і монгольських військ над японською армією на Халхін-Голі в 1939 році.
Також Улан-Батор залежний від російських енергоносіїв, й важливу увагу зустрічам делегації Путіна присвячено енергетичній співпраці. Зокрема країна отримує з Росії на 95% всіх нафтопродуктів, зазначає New York Times.
Артур Харитонов, президент громадської організації Ліберально-демократична ліга України, в ефірі програми "Брифінг" Голосу Америки розповів, що хоча під час візиту йтиметься про енергетичну співпрацю, також візит має інший сенс. "Сам Путін нині знаходиться під дуже під дуже сильним впливом КНР, і відвідує ті держави, які знаходяться в орбіті китайського впливу: це й КНДР, і В'єтнам, і тепер ми бачимо Монголію, тобто розділяти візит Путіна від китайської політики абсолютно не варто", - сказав Харитонов.
Відносини Росії та Монголії
Монголія має історичний зв'язок із Росією як наступницею СРСР, адже певний час Радянський Союз був єдиною країною, що визнавала незалежність Монголії від Китаю, нагадує український журналіст Віталій Портников.
Він додає, що торік велись дискусії про можливий візит Путіна на саміт країн BRICS (куди входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР, Іран, Єгипет, Ефіопія та ОАЕ) до ПАР, яка також є учасницею Римського статуту. Але "коли стало ясно, що Південноафриканська республіка не може надати російському президенту гарантій безпеки, Владімір Путін вже й не намагався відвідати, скажімо, Бразилію чи Індію", - підкреслив він.
Портников додав: "Однак, знайшлась країна, яка надала йому можливість продемонструвати неефективність Римського статуту та Міжнародного кримінального суду і Гаазі - це Монголія... Очевидно, що Монголія не дуже побоюється якихось наслідків, і це також демонстрація того, що механізм міжнародного права працює тільки тоді, коли країна готова їх визнавати і їм підкорятись".
Враховуючи залежність Монголії від Росії та Китаю в торгівлі, енергетиці та безпеці, навряд чи можна було очікувати, що Монголія заарештує Путіна, в коментарі AP сказав Сем Грін, представник Центру аналізу європейської політики: "Головною причиною цієї поїздки було показати, що Путін може подорожувати просто зараз".
Але, додав Грін, ордер все ще звужує коло можливостей для Путіна, змушуючи "будь-які уряди, які збираються подумати про те, щоб прийняти його в себе, розглянути як внутрішні, так і міжнародні політичні наслідки цього так, як їм не доводилося раніше".
Кеннет Рот, ексдиректор Human Rights Watch, у мережі Х заявив: "Поїздка Путіна до Монголії насправді є проявом слабкості. Він вирішив відвідати країну (що входить до) Міжнародного кримінального суду, не бувши арештованим, але міг впоратися з поїздкою лише до країни з невеликим населенням у 3,4 мільйона, яка живе в тіні Росії".
New York Times нагадує, що Монголія утрималася від засудження війни Росії в Україні та не голосувала в ООН за засудження агресії, а також що Монголія була одним із головних країн для росіян, які тікали з країни у 2022 році після початку війни та оголошення Кремлем мобілізаційної кампанії.
"Путін вишкрябує "дно бочки". Тепер у Монголії він намагається отримати ще одного союзника/постачальника зброї. До речі, кіннота Монголії все ще є БУКВАЛЬНО кавалерією... з луком і стрілами", - зауважує полковник ВПС США у відставці Джеффрі Фішер.
Ордери МКС на арешт росіян
Нагадаємо, арешту Путіна вимагає виданий у березні 2023 року ордер Міжнародного кримінального суду. МКС підозрює російського президента та російську уповноважену з прав дитини Марію Львову-Бєлову у воєнному злочині примусової депортації населення - дітей з окупованих територій України до Російської Федерації.
Також 25 червня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт проти ексміністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. Їх звинувачують у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти людяності у вигляді заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільним особам або пошкодження цивільних об'єктів.
У березні 2024 МКС видав ордери на арешт двох російських командувачів, генерал-лейтенанта збройних сил Росії Сергія Кобилаша та адмірала ВМФ Росії Віктора Соколова, яких звинувачують у причетності до воєнних злочинів - ракетних атак проти української енергетичної інфраструктури з жовтня 2022 року по березень 2023 року.
Попри численні свідчення та докази, Кремль заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення, а також примусово депортує українських дітей до РФ.
