Рейтинг Володимира Путіна, трохи похитнувшись у вересні, наприкінці жовтня знову зріс. Згідно з останнім опитуванням Левада-Центру, якщо б вибори пройшли у найближчу неділю, серед тих, хто визначився зі своїм політичним уподобанням, рейтинг Путіна становить 87%. Соціологи пов’язують незначне падіння популярності Путіна у вересні з тим, що ситуація на сході України дещо заспокоїлася і з’явилася надія на нормалізацію відносин Росії із Заходом. Адже чим агресивніша зовнішня політика російської держави, тим більшу підтримку вона має від власного народу.
«Популярність Путіна знижувалася з серпня-вересня 2008-го року, коли вона знаходилася на піку в 2008 у розпал війни з Грузією. Потім вона падала до січня цього року, коли була найнижча точка його підтримки та популярності», - говорить директор Левада-Центру Лев Гудков.
Гудков пояснює високий рівень підтримки Путіна націоналістичною ейфорією, в якій перебуває російський народ:
«Конкуренція подавлена. Цензура в ЗМІ дуже жорстка. Дума оцінюється в принципі вкрай негативно, як повністю залежний орган, що залежить, в першу чергу, від Путіна, уряду. Радше не як парламент, а як зібрання галузевих та регіональних лобістів. Отже маніпулювання суспільною думкою веде до того, що створюється імітація масової підтримки.
Коли ситуація загострюється, говорять в Левада-Центрі, російське суспільство мобілізується і підтримка влади зростає. Прихильники Путіна вірять, що він піднімає Росію з колін, дозволяє зайняти гідне місце на світовій арені і протистоїть агресивному Заходу, який прагне ділити сфери впливу незважаючи на інтереси Росії.
«Санкції, звичайно, нам заважають. Цими санкціями нам намагаються зашкодити, блокувати наш розвиток. Підштовхнути нас до самоізоляції в економіці, політиці, культурі, до відсталості підштовхнути», - заявив президент РФ Володимир Путін під час виступу в Сочі.
Але ця відсталість не зменшить підтримку Путіна, заявив заступник директора Левада-Центру Олексій Гражданкін в інтерв’ю виданню gazeta.ru, яке установа розмістила на власному вебсайті. Нинішня ситуація, говорить він, працює на стабільність влади. Адже сумніви в людей починають з’являтися не коли все погано, а навпаки – коли життя покращується, з’являється вільний час, вільні гроші та особисті інтереси, яким можуть заважати дії держави. А коли батьківщина у небезпеці, пояснює він, відмова від особистих інтересів серед росіян вважається нормою. На втому суспільства від мобілізаційної риторики він радить не розраховувати, про що свідчить досвід сталінської епохи, яка тривала довгих 30 років.
А от аналітик компанії RusEnergy Михайло Крутіхін так не вважає. Він розповідає, що третина клієнтів його компанії відмовилася від контрактів в Росії через санкції. І чим нижчою буде ціна на нафту, прибуток від експорту якої становить половину російського бюджету, тим миролюбнішою ставатиме російська політика та риторика, вірить він.
«Я думаю, чим вища ціна на нафту, тим гучнішими є прихильники Путіна. Націоналістична риторика починає лунати гучніше. Чим більше ціна на нафту падатиме, тим меншою ставатиме популярність Путіна та подібна риторика», - говорить Крутіхін.
Але як низько має впасти рівень життя росіян, аби вони почали висловлювати незадоволення, і чи зрозуміє більшість російського народу, хто саме винний в їхніх бідах, напевно сказати не може ніхто.
Дивіться також : Львівська чиновниця розповіла про переваги децентралізації
