Кремль провів конституційну реформу, яка дозволить Володимиру Путіну ще двічі балотуватися в президенти РФ. Що це означає для Росії, обговорювали експерти під час веб-дискусії «Конституційні зміни в Росії і путінізм 3.0», організованої Інститутом вивчення зовнішньої політики в Філадельфії.
Експерт інституту Кріс Міллер (Chris Miller, FPRI) вважає, що обраний Володимиром Путіним спосіб збереження влади шляхом подальшого управління країною на посаді президента РФ став найбільш прямолінійним з усіх варіантів, однак він може виявитися не дуже надійним, бо асоціюється у населення з політичним застоєм.
«Він (Путін) перетворюється на старого диктатора в радянському стилі», - говорить Кріс Міллер. Крім того Путін може не залишитися на посту президента до 2036 року, відзначає експерт, додаючи, що це досить довгий період, протягом якого можуть відбутися несподівані зміни.
Міллер не виключає, що зміни можуть статися і раніше: «Хоча Путін має великий перелік перемог на виборах завдяки поєднанню популярності і фальсифікацій - обидва історично досить важливі чинники - далеко не гарантовано те, що він зможе повторити те саме у 2024-му році, з огляду на очікувані і несподівані потрясіння, які можуть статися до цього».
Питання в тому, чи призведе економічна стагнація до сильного тиску на російську владу з боку всього населення
Серед проблем, з якими сьогодні стикається Кремль, експерт відзначає триваючу економічну стагнацію і падіння рівня життя, пандемію коронавірусу і зниження популярності президента Росії.
При цьому саме падіння рівня життя експерт вважає ключовим фактором з точки зору потенційних політичних змін. Відповідно до більшості прогнозів, зазначає Міллер, рівень життя в Росії буде залишатися низьким протягом декількох років, і з великою ймовірністю до 2023 року росіяни стануть біднішими, ніж вони були десять років тому. Питання в тому, чи призведе економічна стагнація до сильного тиску на російську владу з боку всього населення, каже експерт, зазначаючи, що досі цього не відбулося.
Однією з причин цього може бути кремлівська «патріотична» хвиля, на якій було мобілізовано суспільство після 2014 року, або використання аргументів, що сьогодні ситуація залишається кращою, ніж вона була в 1990-і роки. Але зростання тиску з боку суспільства може стати питанням часу, додає Міллер.
Однак, навіть якщо цей тиск буде рости, залишається під питанням те, наскільки Кремль в цілому буде сприйнятливий до необхідності поліпшення економічної ситуації, і чи зможе він це реалізувати.
Міллер додає, що протягом останніх двох десятиліть російський уряд не зменшив залежність російської економіки від цін на енергоносії, не дивлячись на всі прийняті стратегії
Путін досі не хоче використовувати кошти з Фонду національного добробуту для поліпшення життя росіян, а також не зацікавлений в серйозних структурних змін в економіці та її диверсифікації, вважає експерт. Міллер додає, що протягом останніх двох десятиліть російський уряд не зменшив залежність російської економіки від цін на енергоносії, не дивлячись на всі затверджені стратегії. Це в першу чергу пов'язано з розподілом влади серед еліт, і тим, що зміна системи несе занадто великі ризики для збереження влади Кремлем.
Доцент кафедри політології в Університеті Колорадо Сара Вілсон Сохей (Sarah Wilson Sokhey, University of Colorado) відзначає, що відразу після проведення конституційних поправок, російська влада вдалася до нової хвилі репресій проти критиків Кремля і свободи преси, зокрема заарештувавши губернатора Хабаровська Сергія Фургала і колишнього журналіста газети «Коммерсант» Івана Сафронова: «Ми бачили ці два гучних арешти відразу після того, як він (Путін) провів конституційну реформу, щоб мати можливість знову брати участь у президентських виборах в 2024 році. Я не думаю, що це випадково».
Незважаючи на те, що після арешту Сергія Фургала, члена ЛДПР і, таким чином, одного з небагатьох губернаторів, які не належали до правлячої партії «Єдина Росія», в Хабаровську пройшли несанкціоновані масові протести, вони були здебільшого спрямовані на захист губернатора, ніж безпосередньо проти Путіна і конституційних поправок, додає Сохей.
У 2000-х роках президент Путін мав високу популярність серед населення, серед іншого і тому, що рівень життя росіян тоді істотно покращивсяДоцент кафедри політології в Університеті Колорадо Сара Вілсон Сохей
Поправка про продовження влади президента Путіна була однією з близько 200 змін, включно з такими, як поліпшення системи охорони здоров'я або гарантування щорічного підвищення пенсій. Абсолютно різні питання були зібрані в єдиний пакет без можливості окремого голосування, підкреслює доцент Університету Колорадо. При цьому Сохей сумнівається в тому, що чимало поправок з соціальних питань дійсно будуть втілені в життя.
У 2000-х роках президент Путін мав високу популярність серед населення, серед іншого і тому, що рівень життя росіян тоді істотно покращився, констатує експерт. Кремль зміг виконати низку своїх обіцянок щодо поліпшення соціальної сфери та рівня зарплат, зокрема завдяки високим цінам на нафту, проте він так і не виконав свої обіцянки повністю. Сьогодні, за низьких цін на енергоносії, в умовах економічної стагнації і пандемії коронавірусу, з якою російська влада не може впоратися, замовчуючи реальну кількість випадків захворювання і смертність, питання про те, чи втілить в життя Кремль нові «пост конституційної» обіцянки, залишається без відповіді, зазначає Сара Вілсон Сохей.
«Ми бачимо можливість того, що Путін може втратити популярність і владу, - додає вона. - Але неможливо точно передбачити, коли може настати переломний момент».
Дивіться також: У Європі через коронавірус більше тиснуть на педалі
