Хоча Володимир Путін веде подвійну гру в Сирії – збільшує там військову присутність Росії, водночас удаючи з себе рятівника світу від ісламських екстремістів – Баракові Обамі варто зустрітися з російським президентом під час Генасамблеї ООН. Таку пораду американському президентові дає газета The New York Times у своїй редакційній статті.
Щоб припинити просування «Ісламської держави» та війну в Сирії, необхідна участь і Росії, і Сполучених Штатів. Однак «ніхто не повинен обманюватися щодо провини Росії в сирійській агонії, - продовжують автори. - Пан Путін міг допомогти запобігти війні, в якій загинули більш як 250 тисяч сирійців, а мільйони стали біженцями, якби 2011 року він співпрацював з іншими ключовими державами для того, щоб втримати пана Асада від розв’язання війни проти власного народу після мирних антиурядових протестів», – пишуть автори.
Обама, за словами його радників, вважає Путіна бандитом, а той вважає Обаму слабким, пишуть автори, і відколи Росія захопила Крим і вторглася в Україну, Обама не мав справ з Путіним. Та хоча дехто в адміністрації американського президента непокоїться, що згода на зустріч з Путіним зіграє на руку Кремлю, Обама припуститься помилки, якщо не зробить цього, вважають оглядачі.
Обидва президенти в пастці – США програє в боротьбі з ІДІЛ, а союзник Путіна Асад може втратити владу. Тож Обама й Путін зацікавлені в перемозі над ІД, яка дестабілізує регіон і тренує бойовиків, деякі з яких уже повернулися додому в Європу, Росію та Центральну Азію.
Без політичного врегулювання в Сирії між Асадом і опозицією ефективна боротьба з ІД неможлива. Тому США та Росії, пише газета, необхідно піти на компроміс: Росія, яка наполягала, що ссад має лишитися при владі, має погодитися на його усунення, а США – на те, щоб він залишився ще на якийсь час. Метою має бути створення перехідного уряду, що включатиме представників режиму Асада та опозиції.
«Америка має усвідомлювати, що мотивація пана Путіна явно неоднозначна, і що він хоче не так приєднатися до боротьби з ІД, як підтримати свого давнього союзника. Однак, пам’ятаючи про це, немає причин його не випробувати», – підсумовують автори.
