Спинний мозок відповідає за можливість людини рухатися. На відміну від багатьох інших органів, у разі ушкодження, спинний мозок не відтворюється самостійно. Хоча останні дослідження науковців дають надію на майбутнє, на даний момент не існує способу поновити цей орган. Однак, існує кілька унікальних випадків, коли люди з травмою спинного мозку змогли повернутися до повноцінного життя. Один з таких людей після одужання присвятив себе роботі з іншими, кого спіткала така ж доля.
Пет Рамерфілд кожного місяця присвячує тиждень роботі з такими хворими як Ерін у Міжнародному інституті лікування травм спинного мозку у Балтиморі. Офіційно, його посада в інституті – спеціаліст із зв’язків з громадськістю. Але своїм головним завданням Пет вважає на власному прикладі надавати моральну підтримку хворим:
«Я маю можливість змінити їхнє життя, адже знаю через що вони проходять, оскільки був у такий ситуації. Свого часу у мене в голові були ті самі думки, які зараз переживають вони».
У 1974-му у результаті автоаварії шия Пета була переламана у чотирьох місцях. Того часу після такої травми не виживали. Лікарі сказали батьку Пета, що хлопцю залишається жити не більше трьох діб.
«За тиждень вони знову зустрілись з моїм батьком і сказали, що я скористався одним з мільярда шансів. Вони сказали, що я буду жити, але прогнози на якість життя були дуже песимістичні», – пригадує Пет.
Перший рік після аварії Пет провів у реабілітаційному центрі. Потім батько вийшов на пенсію і вони вирішили самостійно боротися з наслідками травми.
«Процес поновлення був дуже інтенсивним. П’ять годин на день. Якщо я міг поворушити будь-якою частиною тіла, то піднімав нею вагу. І дуже повільно, але став одужувати. Пройшло десь три з половиною роки коли я почав на правій частині тіла проповзати тридцять метрів. Потім мені доводилось відпочивати чи спати», – продовжує Пет.
Після 17 років важких занять Рамерфілд став першим повністю дієздатним паралітиком. Його відродження називають справжнім дивом. Однак Пет не зупинився на досягнутому:
«Коли я зміг побігти, я відразу почав брати участь у забігах з метою зібрати пожертви на дослідження спинного мозку. З того часу я не зупинявся».
Він не просто побіг. Вже у 1992-му році Пет взяв участь у триборстві. З часом отримав права автогонщика та встановив рекорд швидкості електромобіля.
Лікар Джон Макдональд переконаний, що повернутися до нормального життя Пету допомогла неймовірна сила волі:
«Він має рішучість воїна. Він витримає будь-який біль і ніколи не здається».
Однак, вчені сподіваються знайти інші фактори, які допомогли Пету видужати. Група науковців постійно вивчає його організм.
«Вивчаючи його головний та спинний мозок, ми сподіваємося зрозуміти, що допомогло йому відновитися. Здобуті дані ми надіємося застосувати для лікування інших», – каже науковець Ен Чо.
Сам Пет поставив собі за мету допомагати таким хворим як Ерін повірити у себе. Дівчинка була однією із сіамських близнюків. Її спинний мозок було пошкоджено під час операції відокремлення.
«Нам надзвичайно приємно, що Пет опікується Ерін. Для нас це свідчення його віри в те, що одного дня вона зможе піти. Ми дивимось на нього як на досяжне нам диво», – каже мати Ерін – Меліса Баклс.
А тим часом Пет вірить, що диво може трапитись з кожним:
«Я не вважаю себе знаменитістю, героєм і таке інше. Я просто намагаюсь допомогти як можна більшій кількості людей. Моя мета одного дня допомогти усім позбутися інвалідного візка».
Менше ніж 1% паралітиків повністю одужують. Пет Рамерфілд сподівається одного дня змінити цю сумну статистику.
