Росія намагається компенсувати військові поразки зміцненням своєї влади над окупованими територіями України. Також Кремль «іде на загострення», ймовірно, плануючи мобілізацію та посилюючи покарання за ухилення від неї, вважають західні оглядачі.
Так оглядачі у західній пресі відреагували на несподівані повідомлення про плани чиновників, призначених Москвою на окупованих територіях України, провести голосування щодо приєднання цих територій до Росії та на ухвалення поправок до Кримінального кодексу, що змінює визначення «воєнних дій» на «збройний конфлікт» або «бойові дії».
Війну проти України, що триває майже сім місяців, у Росії і надалі називають «спеціальною воєнною операцією».
Як повідомляють західні ЗМІ, один за одним у вівторок, 20 вересня, окупаційні адміністрації в Херсонській і Запорізькій областях та призначені Москвою чиновники на Донбасі оголосили про плани провести так звані «референдуми» 23-27 вересня.
«Після невдач на полі битви у вівторок Москва намагалася зміцнити свою владу над окупованою українською територією, – пише газета New York Times. – Ці плани, безсумнівно, посилять міжнародне засудження російського вторгнення, яке президент Володимир Путін розпочав у лютому з метою захоплення земель, які, як він стверджує, належать Росії».
Агентство Reuters пише, що це є «серйозним загостренням протистояння Москви із Заходом» у війні Росії проти України, яка спричинила "найсерйозніший розкол" з часів Кубинської ракетної кризи 1962 року.
Відразу після оголошень про «референдуми», Центральна виборча комісія Росії, яка є головним виборчим органом країни, заявила, що допоможе провести «референдуми». А міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив по державному телеканалу «Росія-1» і заявив, що референдуми дозволять територіям визначити своє майбутнє.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив у вівторок, що після приєднання східних регіонів України до Російської Федерації, «геополітична трансформація у світі стане незворотною».
Офіційні особи США впродовж довгого часу попереджали, що Кремль може використати фіктивні референдуми на окупованих територіях, щоб спробувати легітимізувати незаконну анексію частин України.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що оголошення референдумів «у нових псевдореспубліках» означитиме неможливість проводити мирні переговори з Росією.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що плани "фіктивних референдумів нічого не змінять". За його словами, "Україна має повне право звільнити свої території і буде звільняти їх, що б не казала Росія".
«Ані фейкові «референдуми», ані гібридна «мобілізація» нічого не змінять. Росія як була, так і залишається державою-агресором, яка незаконно окупує частину української землі. Україна має повне право звільняти свої території і буде надалі звільняти їх, що б там не казали в Росії», – написав Кулеба у мережі Twitter.
Радник президента України Михайло Подоляк закликає Захід «жорстко відреагувати на спробу анексії території України» новими санкціями та зброєю для України.
«Світова спільнота має негайно та жорстко відреагувати на спробу анексії території України, посиливши допомогу зброєю та запровадивши нові економічні секторальні санкції щодо Росії. Кремль виступає проти постачання сучасних танків та ATACMS для України?» – запитує Подоляк у своєму твіті.
Західні оглядачі пишуть, що Кремлю не вдасться переконати світ у тому, що в так званих «референдумах» ідеться про вільне волевиявлення жителів окупованих українських територій.
Речник європейського відділення правозахисної організації Human Rights Watch (HRW) Ендрю Стройлайн пише у твітері, що «референдум – це обман».
«Такий «референдум» не має легітимності, оскільки є порушенням міжнародного права. Території й надалі залишатимуться частиною України, окуповані Росією, як і Крим. Якщо коротко: це обман», – твітує представник HRW.
Політолог з Інституту політики безпеки Кільського університету Марсель Дірсус каже, що взагалі потрібно припинити вживати слово «референдум» у цьому контексті.
«Було б чудово, якби репортери (і ті, хто відповідає за написання заголовків) могли б утриматися від того, щоб називати останні пропагандистські ігри Москви «референдумами», не вводячи речі в контекст», – твітує політолог з німецького міста Кіль.
На його думку, ці кроки Кремля свідчать про намагання режиму не втратити владу, що змушує його піднімати ставки.
«Гадаю, що зараз правильно дивитися на це як на виживання режиму. Мені здається, що найбільша проблема Путіна тут полягає в тому, що він може або загострити, або відступити, і чим більше він загострює, тим важче йому буде відступити, не втрачаючи влади», – твітує політолог.
Головний кореспондент газети The Wall Street Journal із закордонних справ Ярослав Трофимов звертає увагу на те, що Москва не контролює території, на яких вона збирається провести референдум.
«Україна контролює 40% Донецька і Запоріжжя, частину Херсонщини і навіть Луганщини. Було б цікаво, як Росія включить в свої кордони території, які вона не змогла завоювати. Чому б не оголосити в Києві онлайн-референдум і теж його анексувати?» – твітує журналіст.
На його думку, оголошення про так звані «референдуми» пов’язані з розумінням в Кремлі, що Росія не може виграти війну нинішніми силами і потребує провести мобілізацію.
«Російська Дума ухвалює нові суворі покарання для дезертирів і тих, хто ухиляється від призову. Мобілізація може бути неминучою. Російські чоловіки, які не хочуть помирати в Україні, мають в запасі лише за кілька днів, щоб покинути країну», – пише журналіст у Twitter.
У вівторок, 20 вересня, депутати Держдуми одностайно ухвалили у другому та третьому читаннях законопроект, який вводить до кримінального кодексу країни такі поняття як «мобілізація», «воєнний стан» та «воєнний час».
Як повідомляє російська редакція «Радіо Свобода», у статті про обставини, що обтяжують покарання, замінили слова «в умовах збройного конфлікту або воєнних дій» на «у період мобілізації або воєнного стану, у воєнний час або в умовах збройного конфлікту або ведення бойових дій».
За здачу в полон російським солдатам загрожує від трьох до десяти років позбавлення волі, якщо немає ознак державної зради, мовиться у повідомленні.
Також зміни до законодавства посилюють покарання за самовільне покидання військової частини у період мобілізації та воєнного стану. Неявка на службу протягом місяця і більше каратиметься від п'яти до 10 років позбавлення волі, тоді як раніше було покарання до п'яти років позбавлення волі.
Відмова брати участь у бойових діях каратиметься позбавленням волі на строк від двох до трьох років.
Після ухвалення законодавства верхньою палатою російського парламенту та підписання президентом, воно набере чинності, що, на думку оглядачів, може статися протягом найближчих кількох днів.
