Київ – Повна заміна строковиків на контрактників не є запорукою успіху реформування українських Збройних Сил. Про це заявив в інтерв’ю Радіо Свобода провідний експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець. Таким чином він прокоментував початок 1 жовтня військового призову, який у Міністерстві оборони назвали останнім. На думку експерта, головним чинником реформи армії є передусім нормальне фінансування. Але влада продовжує економити на вояках, плануючи на наступний рік ще менші витрати, ніж цього року.
– На Ваш погляд, ця реформа, яка зараз здійснюється, на думку представників Міністерства оборони – скорочення війська, переведення повністю на контрактну основу…Вона увінчається зрештою успіхом? І цей заявлений останнім призов – він приведе до того, що українські Збройні Сили будуть боєздатними, такими, що відповідають сучасним вимогам?
– Коли ми говоримо про реформування українського війська, то за всю історію незалежної України її армія переживала щонайменше дві шестирічні програми реформ. І вони завершилися поразкою. Нині говоримо про те, що ухвалена третя програма – до 2017 року. І питання переходу на контрактну службу і відмову від призову є лише одним із компонентів цієї реформи. Слід розуміти, що заміна строковиків на контрактників напряму не пов’язана із суттєвим підвищенням боєздатності. Бо, якщо ці люди житимуть у поганих умовах і не навчатимуться, то всі вони розірвуть контракти через три роки і фактично ніякого просування вперед не буде. Головне питання – державний бюджет наступного року. На сьогодні бюджет українського війська становить у межах 15 мільярдів гривень. Щоб усі заплановані заходи із реформування здійснювалися, потрібно виділяти в межах 23 мільярдів гривень щороку як мінімум. Але той проект держбюджету, який внесли на розгляд парламенту, передбачає отримання наступного року українською армією 14 мільярдів гривень. Тобто, навіть менше, ніж цього року.
– Чи праві ті скептики, котрі стверджують, що з таким фінансуванням українського війська, з такими скороченнями тощо, зрештою не просто не буде боєздатної української армії, а взагалі втратиться шанс на її існування. Чи це – занадто категоричні оцінки?
– Такі розмови лунають достатньо регулярно, але з іншого боку армія існує. І ми бачили приклади попередніх щонайменше двох років, коли вдалося збільшити фінансування і коли оборонна промисловість та армія почали працювати в альянсі й відбувся суттєвий ривок уперед із точки зору переоснащення і модернізації. Українську армію зруйнувати неможливо. Власне, як і дух українського народу. Думаю, що попри всі ці негаразди армія залишиться. Я просто сподіваюсь, що люди, які стоять на верхівці владної піраміди, все-таки усвідомлять, що не можна фінансувати армію за залишковим принципом. На жаль, усе поки що відбувається саме так.
– На Ваш погляд, ця реформа, яка зараз здійснюється, на думку представників Міністерства оборони – скорочення війська, переведення повністю на контрактну основу…Вона увінчається зрештою успіхом? І цей заявлений останнім призов – він приведе до того, що українські Збройні Сили будуть боєздатними, такими, що відповідають сучасним вимогам?
Щоб усі заплановані заходи із реформування здійснювалися, потрібно виділяти в межах 23 мільярдів гривень щорокуСергій Згурець
– Чи праві ті скептики, котрі стверджують, що з таким фінансуванням українського війська, з такими скороченнями тощо, зрештою не просто не буде боєздатної української армії, а взагалі втратиться шанс на її існування. Чи це – занадто категоричні оцінки?
– Такі розмови лунають достатньо регулярно, але з іншого боку армія існує. І ми бачили приклади попередніх щонайменше двох років, коли вдалося збільшити фінансування і коли оборонна промисловість та армія почали працювати в альянсі й відбувся суттєвий ривок уперед із точки зору переоснащення і модернізації. Українську армію зруйнувати неможливо. Власне, як і дух українського народу. Думаю, що попри всі ці негаразди армія залишиться. Я просто сподіваюсь, що люди, які стоять на верхівці владної піраміди, все-таки усвідомлять, що не можна фінансувати армію за залишковим принципом. На жаль, усе поки що відбувається саме так.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
