Київ – Реформування законодавства за вимогами Страсбурзького суду триватиме не один рік, а виплата Україною всіх грошей за позовами взагалі неможлива. На цьому наполягають представники влади. Експерти наголошують: головне – не матеріальна компенсація, а зміна практики застосування права в Україні. Крім того, політики та фахівці єдині в тому, що кількість скарг українців до Європейського суду не відображає повної картини з правами людини.
Киянин Вадим Шнайдрук, директор одного із приватних підприємств, звернувся до Страсбурзького суду восени 2008 року. Причина – рішення українського суду в його справі не виконувалось упродовж двох років.
У лютому нинішнього року Вадим Шнайдрук отримав ухвалу зі Страсбурга на свою користь. На власному досвіді він пересвідчився, що вердикти Європейського суду з прав людини в Україні не виконують.
«Рішення Європейського суду з прав людини щодо нашої справи складається з двох частин. Перша стосується виплати компенсації – три тисячі євро. Друга – виконання рішення власне місцевого українського суду. Ані компенсації, ані виконання рішення українським судом, про що зобов’язує Європейський суд, немає», – повідомив Вадим Шнайдрук.
Як розповів підприємець кореспонденту Радіо Свобода, щомісяця він скеровує звернення до виконавчої служби, але позитивної відповіді не отримує. Тому в пошуках справедливості позивач знову звертатиметься до європейських інституцій. Рада Європи, яка розглядатиме цю проблему, фінансових важелів примусу щодо України не має.
Юрист Валентина Теличенко констатувала, що скарга на невиконання рішення національного судом є типовою. Також вона вказала і на інші порушення.
«Кількість звернень від України до Європейського суду є дуже великою. В Україні це стосується таких проблем: незаконне увезення на період досудового та судового ув’язнення, невиконання рішень національних судів, тобто порушене право на справедливий суд. Зараз є чимало скарг, пов’язаних із порушенням права власності», – зазначила Валентина Теличенко.
Виконати рішення – не означає заплатити компенсацію
Фахівці визнають, що в Україні існує системна проблема невиконання державою рішень Страсбурзького суду щодо виплати грошових компенсацій позивачам. За повідомленням прес-служби Міністерства юстиції, у цьогорічному бюджеті на виплати за рішеннями суду передбачено 84,4 мільйона гривень, а борг України становить на 30 липня 14,2 мільйона гривень.
Володимир Олійник, народний депутат від Партії регіонів заявив у коментарі Радіо Свобода, що причина боргу за позовами до Євросуду – в ухвалених Верховною Радою популістських законах.
Зокрема, мова йде про соціальні виплати, які держава не спроможна забезпечити. Політик повідомив, що невиплачена сума страсбурзьким позивачам може сягнути 170 мільярдів гривень.
«Одночасне виконання всіх зобов’язань може зупинити фінансування у бюджетній сфері, щодо виплат пенсій та багато іншого. Ми цього допустити не можемо», – наголошує Володимир Олійник.
Юрист Валентина Теличенко звертає увагу на те, що головна увага повинна приділятись не матеріальному відшкодуванню, а фактичному вирішенню проблем.
«Сьогодні Міністерство юстиції здебільшого відмахується від необхідності виконувати рішення. Наш уряд не розуміє, що рішеннями Європейського суду встановлено тільки стандарти прав людини, а виконати – не означає лише заплатити компенсацію скаржникові, яку присудив суд. Виконати рішення – означає розробити план змін, покращити ситуацію, яка виникла у зв’язку з порушеним правом», – пояснює юрист.
Страсбурзький суд вимагає не лише змінити закони, а й практику правозастосування
Рішення Страсбурзького суду повинні вплинути в першу чергу на правозастосовчу практику, переконаний Станіслав Шевчук, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної Академії правових наук.
«Найголовніше зміна правової системи, відповідно до європейський стандартів. І в цьому аспекті треба багато працювати Україні. Не тільки змінюючи законодавство, а особливо у практиці застосування. Саме ця практика має бути на першому місці у контексті європейських стандартів. Тоді виконання рішень буде вважатись таким, що здійснено і зніматиметься з контролю Комітетом міністрів Ради Європи», – наголошує експерт.
Ірина Луценко, народний депутат від «Батьківщини», пройшла всі українські суди та змушена була звертатись до Страсбурзького суду, який ухвалив рішення на її користь. Дружина екс-міністра Юрія Луценко вказує на те, що головною причиною значної кількості позовів українців до Євросуду є корумпована і залежна від влади судова система. І тому її треба реформувати першочергово.
«Людина має право на справедливий і законний суд, неупереджений, який не підпорядковується телефонному праву чи адміністративному тиску. Треба повністю міняти суддівську систему, підходи. І в першу чергу ставлення самих суддів, або людей в погонах, тих же прокурорів та міліціонерів до прав людини», – переконана Ірина Луценко.
Згідний із необхідністю реформування судової системи і Володимир Олійник, хоча зазначає, що цей процес дуже тривалий.
«Потрібно вдосконалювати судову владу і робити її незалежною. Це не тільки написати європейські закони, які мають нові стандарти. Але на це потрібен не один рік», – пояснює депутат.
З 2001 року Україна виплатила майже 147 мільйонів гривень компенсацій за порушення прав людини – на виконання рішень Страсбурзького суду. Торік на розгляді у Страсбурзі перебувало понад 10 тисяч справ українських позивачів. Україна посідає 4 місце в Європі за кількістю позовів до Євросуду.
Киянин Вадим Шнайдрук, директор одного із приватних підприємств, звернувся до Страсбурзького суду восени 2008 року. Причина – рішення українського суду в його справі не виконувалось упродовж двох років.
У лютому нинішнього року Вадим Шнайдрук отримав ухвалу зі Страсбурга на свою користь. На власному досвіді він пересвідчився, що вердикти Європейського суду з прав людини в Україні не виконують.
«Рішення Європейського суду з прав людини щодо нашої справи складається з двох частин. Перша стосується виплати компенсації – три тисячі євро. Друга – виконання рішення власне місцевого українського суду. Ані компенсації, ані виконання рішення українським судом, про що зобов’язує Європейський суд, немає», – повідомив Вадим Шнайдрук.
Як розповів підприємець кореспонденту Радіо Свобода, щомісяця він скеровує звернення до виконавчої служби, але позитивної відповіді не отримує. Тому в пошуках справедливості позивач знову звертатиметься до європейських інституцій. Рада Європи, яка розглядатиме цю проблему, фінансових важелів примусу щодо України не має.
Юрист Валентина Теличенко констатувала, що скарга на невиконання рішення національного судом є типовою. Також вона вказала і на інші порушення.
Кількість звернень від України до Європейського суду є дуже великоюВалентина Теличенко
Виконати рішення – не означає заплатити компенсацію
Фахівці визнають, що в Україні існує системна проблема невиконання державою рішень Страсбурзького суду щодо виплати грошових компенсацій позивачам. За повідомленням прес-служби Міністерства юстиції, у цьогорічному бюджеті на виплати за рішеннями суду передбачено 84,4 мільйона гривень, а борг України становить на 30 липня 14,2 мільйона гривень.
Володимир Олійник, народний депутат від Партії регіонів заявив у коментарі Радіо Свобода, що причина боргу за позовами до Євросуду – в ухвалених Верховною Радою популістських законах.
Зокрема, мова йде про соціальні виплати, які держава не спроможна забезпечити. Політик повідомив, що невиплачена сума страсбурзьким позивачам може сягнути 170 мільярдів гривень.
Одночасне виконання всіх зобов’язань може зупинити фінансування у бюджетній сфері, щодо виплат пенсій та багато іншогоВолодимир Олійник
Юрист Валентина Теличенко звертає увагу на те, що головна увага повинна приділятись не матеріальному відшкодуванню, а фактичному вирішенню проблем.
«Сьогодні Міністерство юстиції здебільшого відмахується від необхідності виконувати рішення. Наш уряд не розуміє, що рішеннями Європейського суду встановлено тільки стандарти прав людини, а виконати – не означає лише заплатити компенсацію скаржникові, яку присудив суд. Виконати рішення – означає розробити план змін, покращити ситуацію, яка виникла у зв’язку з порушеним правом», – пояснює юрист.
Страсбурзький суд вимагає не лише змінити закони, а й практику правозастосування
Рішення Страсбурзького суду повинні вплинути в першу чергу на правозастосовчу практику, переконаний Станіслав Шевчук, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної Академії правових наук.
Найголовніше зміна правової системи, відповідно до європейський стандартів. І в цьому аспекті треба багато працювати УкраїніСтаніслав Шевчук
Ірина Луценко, народний депутат від «Батьківщини», пройшла всі українські суди та змушена була звертатись до Страсбурзького суду, який ухвалив рішення на її користь. Дружина екс-міністра Юрія Луценко вказує на те, що головною причиною значної кількості позовів українців до Євросуду є корумпована і залежна від влади судова система. І тому її треба реформувати першочергово.
Людина має справо на справедливий і законний суд, неупереджений, який не підпорядковується телефонному праву чи адміністративному тискуІрина Луценко
Згідний із необхідністю реформування судової системи і Володимир Олійник, хоча зазначає, що цей процес дуже тривалий.
«Потрібно вдосконалювати судову владу і робити її незалежною. Це не тільки написати європейські закони, які мають нові стандарти. Але на це потрібен не один рік», – пояснює депутат.
З 2001 року Україна виплатила майже 147 мільйонів гривень компенсацій за порушення прав людини – на виконання рішень Страсбурзького суду. Торік на розгляді у Страсбурзі перебувало понад 10 тисяч справ українських позивачів. Україна посідає 4 місце в Європі за кількістю позовів до Євросуду.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
