Спеціальні потреби

Понад 10 мільйонів українців бажають покинути Україну (світова преса)


Прага – Світові центри опитування громадської думки зауважують, що у середньому до 15 відсотків населення 12 колишніх радянських республік, окрім трьох країн Балтії, мають чіткі наміри емігрувати в пошуках кращого життя і заради кращого майбутнього своїх дітей. Українці тут перевищують середній рівень і є серед лідерів у країнах СНД у бажанні емігрувати. Тим часом західні дипломати вважають, що відмова суду в Києві задовольнити апеляцію одного з лідерів української опозиції, Юрія Луценка, про звільнення його з ув’язнення, достроково свідчить лише про одне – українська влада не виконує попередніх умов ЄС щодо запланованого підписання восени угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі.

Відомий американський неурядовий інститут опитування громадської думки – Фонд Ґеллапа – провів чергове опитування на теренах 12 колишніх радянських республік, окрім трьох країн Балтії, стосовно еміграційних настроїв громадян. Виявляється, що в середньому до 15 відсотків дорослого населення тут мають чітке бажання емігрувати у пошуках кращого життя та кращого майбутнього для своїх дітей. В Україні, згідно з даними Фонду Ґеллапа, готові емігрувати у пошуках кращого життя понад 20 відсотків громадян, 13 відсотків українців готові змінити країну проживання заради кращого майбутнього свої дітей.

Лондонська Financial Times публікує реакції західних дипломатів у Києві на відмову Вищого спеціалізованого суду в Києві в апеляції захисту українського опозиціонера в ув’язненні Юрія Луценка про дострокове звільнення його з тюрми. Формально термін ув’язнення колишнього міністра уряду Юлії Тимошенко закінчується у кінці 2014 року. Коментуючи рішення цього суду, один із західних дипломатів у Києві сказав лондонському виданню: «Це те, що, на жаль, і очікувалося від влади та цієї системи правосуддя в Україні. Це підтверджує те, що від самого початку проти лідерів української опозиції використовувалася система вибіркового правосуддя». «І це, у свою чергу, підтверджує, що українська влада не виконує попередніх умов, висунутих ЄС, як передумов підписання цієї осені угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі», – додав цей неназваний лондонською газетою дипломат.

Президент Росії,Володимир Путін, як інформує польська Gazeta Wyborcza, закликає Варшаву до побудови нового газогону через Польщу. Про це, як зауважує газета, Путін сказав у середу, коли повідомив, що російський «Газпром» мусить розпочинати будувати другу нитку газогону Ямал – Європа якраз через Польщу. Перед цим глава «Газпрому» Олексій Міллер повідомив, що другу нитку газогону з Ямалу до Європи розпочнуть будувати з 2018-19 років, коли завершать чотири лінії газогонів «Північний потік» та «Південний потік». Міллер також сказав, що розглядається варіант будівництва другої нитки газогону Ямал – Європа через Білорусь, як найкоротший та економніший варіант. Тоді, як міністр фінансів Польщі Миколай Будзановський сказав, що у Польщі ставляться до цієї пропозиції Росії «дуже обережно», бо для згоди на таке будівництво потрібно виконати низку умов, починаючи від ціни імпортованого з Росії газу для європейських споживачів, згода низки країн ЄС, де із застереженням ставляться до монопольного постачання газу з одного джерела. Також Будзановський сказав, що «проект будівництва нового газогону може бути реалізований лише через інвестора, який є у власності Польщі, коли саме ця держава і виступає транзитером». Газета також зауважила, що Олексій Міллер висловив занепокоєння «дивним транспортуванням газу» з Європи до України через Угорщину, Польщу та Словаччину, що не подобається російському «Газпрому».
Передрук з "Радіо Свобода"

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

XS
SM
MD
LG