У Техасі пройшов конкурс серед молодих винахідників роботів

Ось уже десять років поспіль, аерокосмічне агентство США – НАСА у своїй лабораторії вивчення невагомості у Г’юстоні проводить конкурс технологій дистанційного управління. Світ мав нагоду переконатися у їх необхідності під час минулорічної катастрофи у водах Мексиканської затоки, коли прорвало нафтову свердловину компанії «Бритіш Петроліум». Взяти під контроль аварійну трубу, інженери змогли, керуючи глибоководними роботами.

На цьогорічний конкурс у Техасі зібралось майже 800 учасників з різних куточків світу.

Молоді дослідники витратили кілька місяців на проектування, побудову і випробовування дистанційно керованих підводних пристроїв. Згідно з умовами конкурсу, командам заборонено безпосередньо спостерігати за пересуванням їх роботів. Вони повинні покладатися тільки на зображення, надіслані бортовими відеокамерами. Найважча умова змагань – конструкції повинні піднімати і переміщати предмети. Увесь цей процес контролюється підводними камерами НАСА, що, зазвичай, використовують у підготовці астронавтів.

Учасники змагань, а це діти шкільного віку, присвячують багато часу і зусиль розробці своїх пристроїв. Цього року перемогу здобули хлопці з католицької школи у Каліфорнії. Один з батьків і наставників Ролф Констад каже, що діти працюють дуже віддано:

«Нам пощастило, у школі є басейн і це дуже допомагає. Ми зустрічаємося щосуботи, починаючи з листопада і аж до самих змагань, а це вимагає багато терпіння».

Увага до підводних роботів посилилася минулого року, коли їх використали у ремонті поламаної свердловини, щоби зупинити витік нафти у Мексиканській затоці. Саме тому цьогорічні змагання стали конкурсом на кращого робота, здатного працювати під водою. Один з організаторів Дрю Мішель доводить, що у глибокій воді роботи ефективніші, ніж люди у підводних човнах:

«Це не практично. Люди не можуть працювати дуже довго і бути ефективними. До того ж це ще й небезпечно».

За словами Дрю, роботи можуть опускатися на більші глибини, тому їх і використовують у дослідженнях океанів. Однак їх найбільше застосовують у нафтогазовій промисловості. Дрю переконаний, що досвід змагань допоможе учням визначитися з професією і знайти добру роботу у майбутньому:

«Дехто з цих дітей залишиться працювати у цій індустрії. Ці діти стануть інженерами, що розроблятимуть роботів майбутнього».

«Мене дуже цікавить електротехніка і ці змагання надали мені унікальну можливість дізнатися більше про те, як все працює і як монтується», – зазначає Маккензі Гітц з Техасу. Вона вірить, що нові покоління підводних роботів зможуть виконувати місії самостійно.

Можливо настане день, коли роботи почнуть вигравати призи. А наразі першість отримують ті, які важко працюють над розробкою нових моделей.