Росія використала французьке судове переслідування Павла Дурова, засновника та генерального директора популярної соціальної мережі Telegram, щоб звинуватити Францію в порушенні свободи преси та у тому, що Париж діяв за порадою з Вашингтона.
Французька влада затримала Дурова, громадянина Франції, Росії та ОАЕ, 24-го серпня. Через чотири дні його звільнили, але попросили залишитися в країні під наглядом суду та внести заставу в розмірі 5,5 мільйонів доларів.
Андрій Келін, посол Росії у Великій Британії, серед інших високопоставлених російських чиновників, заявив, що арешт Дурова був сильним ударом по свободі слова, який Париж здійснив за порадою Сполучених Штатів:
«Ми дуже добре розуміємо, що це (арешт засновника Telegram Павла Дурова) є сильним ударом по свободі слова... Те, чого вони намагаються досягти – звичайно, Париж зробив це за конкретною порадою США – вони хочуть ключі від цього месенджера».
Твердження є необґрунтованим.
Французькі правоохоронні органи звинуватили Дурова в приховуванні інформації, яка могла б допомогти поліції розкрити серйозні міжнародні злочини, включаючи сексуальне насильство над дітьми, торгівлю людьми та наркотиками, відмивання грошей, відсутність контролю над екстремістським контентом і сприяння незаконним транзакціям, які злочинці можуть здійснювати за допомогою Функції анонімності Telegram.
Дуров також перебуває під слідством за підозрою в насильстві над своєю дитиною, відповідна скарга подана в Швейцарії.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що дізнався про арешт після затримання Дурова, і підтвердив, що звинувачення проти російського мільярдера не є політично мотивованими, а його арешт не спрямований на придушення свободи слова. Макрон заявив, що Франція віддана свободі слова, незалежним правоохоронним органам і судовій системі.
Немає жодних доказів причетності США в будь-якій якості до арешту Дурова, повідомило Reuters 29-го серпня з посиланням на джерело в прокуратурі Парижа.
Російська пропаганда свободи преси звучить нехарактерно, враховуючи десятиліття обмежень свободи слова Кремля, включаючи тиск на Дурова, щоб той заборонив опозиційний контент у Telegram.
Дуров запустив російську соціальну мережу «ВКонтакте» (VK) у 2006 році, але продав свою частку та покинув Росію в 2014 році, посилаючись на конфлікт з Кремлем і Федеральною службою безпеки (ФСБ) щодо доступу до даних користувачів.
Незважаючи на публічне дистанціювання від Кремля та «ВКонтакте», Дуров понад 50 разів відвідував Росію з 2015 по 2021 рік, повідомляє російське ЗМІ в Європі «Важливі історії». Ці візити суперечать твердженням Дурова про остаточний розрив зв’язків з Росією, йдеться в Important Stories.
Організації, що займаються цифровими правами, не дійшли одностайності щодо затримання Дурова.
Наталія Крапива, старший техніко-юридичний радник Access Now, некомерційної організації з Нью-Йорка, прокоментувала арешт, попередивши, що це може призвести до ширшої цензури, особливо в репресивному середовищі. Вона підкреслила, що посилення заходів модерації контенту на таких платформах, як Telegram, може негативно вплинути на активістів і незалежні ЗМІ.
В ООН заявили, що арешт Дурова викликає «занепокоєння щодо прав людини». Равіна Шамдасані, речниця Управління ООН з прав людини, закликала зробити так, щоб будь-які обмеження, які запроваджуються, були «пропорційними» та «відповідали міжнародним стандартам прав людини».
Ян Пенфрат, старший політичний радник Європейської мережі цифрових прав (EDRi), брюссельської правозахисної групи, сказав, що проблема полягає не в надмірному втручанні уряду в регулювання соціальних мереж, а скоріше у відсутності такого втручання.
Він стверджував, що ЄС має надзвичайну необхідність забезпечити дотримання Закону про цифрові послуги, комплексної нормативної бази, спрямованої на забезпечення відповідальності компаній соціальних мереж.
