Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Польща та інші країни, які межують з Україною, мають “обов’язок” збивати російські ракети, перш ніж вони увійдуть у їхній повітряний простір, попри спротив НАТО.
Про це він сказав в інтерв’ю виданню Financial Times, уривки з якого видання опублікувало 2 вересня.
“Особисто я вважаю, що коли ворожі ракети прямують до нашого повітряного простору, було б законною самообороною [ударити по них], тому що як тільки вони перетнуть наш повітряний простір, є значний ризик того, що уламки когось поранять”, - сказав Сікорський.
Як повідомляв Голос Америки, в липні цього року Польща та Україна підписали двосторонню безпекову угоду, в якій, серед іншого, країни зобов’язалися вивчити “доцільність можливого перехоплення в повітряному просторі України ракет і БПЛА, випущених у напрямку території Польщі, дотримуючись необхідних процедур, узгоджених державами та залученими організаціями”.
Після цього генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що така пропозиція ризикує тим, що втягне альянс у воєнний конфлікт.
“Ми повинні робити все можливе, щоб допомогти Україні, а також робити все можливе, щоб уникнути ескалації. І тут лінія НАТО є послідовною з самого початку війни”, - прокоментував в інтерв’ю Financial Times заступник генсека НАТО Мірча Джоане.
“Ми поважаємо суверенне право кожного союзника на забезпечення національної безпеки. Але всередині НАТО ми завжди консультуємося, перш ніж вдатися до чогось, що може мати наслідки для всіх нас, і наші польські союзники завжди були бездоганними в консультаціях всередині Альянсу”, - зазначив посадовець альянсу.
Втім Сікорський переконаний, що “членство в НАТО не переважає відповідальності кожної країни за захист власного повітряного простору”. Він додав, що захищати свої кордони є “наш власний конституційний обов’язок”.
Сікорський додав, що ризик втрат внаслідок перехоплення для Польщі зростає в міру того, чим ближче ракета наближається до своєї цілі. Тому, на його думку, ракети краще збивати на великій висоті.
26 серпня на територію Польщі з території України влетів летючий об’єкт, ймовірно російський безпілотник. Польща досі шукає його уламки, втім він міг змінити траєкторію і повернутись в Україну.
Раніше, впродовж останніх майже трьох років, російське озброєння неодноразово порушувало повітряний простір Польщі, Румунії, Молдови.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав союзників НАТО дозволити країнам, які межують з Україною, збивати російські ракети, що підлітають до їхнього кордону. Київ сподіваються, що позиція НАТО може змінитися.
Очільниця порталу Ukrayina.pl Аліна Макарчук в ефірі програми Голосу Америки "Брифінг" розповіла, що в приватних розмовах посадовці НАТО зізнаються, що Польща "вже давно дуже хотіла збивати ці ракети ще на території України, і вже давно велись такі розмови між урядовцями". Експертка звернула увагу, що до Сікорського дослухаються і його поважають у Сполучених Штатах.
Макарчук звертає увагу, що останнім часом в польському суспільстві змінюється ставлення до цих інцидентів. Від часу російського повномасштабного вторгнення в Україну, нагадує експертка, принаймні 5 разів російські ракети або дрони потрапляли в польський повітряний простір.
"Поляки, звичайні люди, не розуміють, чому їхні повітряні сили не збивають ці ракети, якщо польські F-16 підіймаються в повітря, якщо радари польські показують, і всі союзники бачать, що ці ракети летять на територію НАТО", - розповідає Аліна Макарчук.
Напередодні у Польщі компанія SW Reaserch на замовлення видання Rzeczpospolita провела опитування, чи повинна Польща збивати об'єкти, які пролітають над її територією під час нападу Росії на Україну, навіть якщо немає впевненості, що це за об'єкти.
Більшість респондентів - 58,5% виступили за те, щоб збивати дрони і ракети. Проти цього висловились 22,1% опитаних, і ще 19,4% "не мають певної думки".
Після того, як Finantial Times оприлюднила заяви глави МЗС Польщі, речник міністерства закордонних справ відреагував, що слова Сікорського є його персональною позицією і не обов'язково є позицією польського уряду.
Читайте також:
