Російське вторгнення в Україну стало подією, що найбільше погіршила стан свободи інтернеті у світі, кажуть дослідники «Дому Свободи» (Freedom House), правозахисної організації з головним офісом у США.
У звіті Freedom on the Net за 2022 рік вони зауважують, що загалом стан справ з захистом прав людини в інтернеті погіршився у 28 країнах світу. Найбільших утисків свобода інтернету зазнає у Китаї, а Росія придушує свободу інтернету не лише на території своєї країни, але і на окупованих територіях України.
Докладніше про це журналістка Української Служби Голосу Америки Наталка Чурікова говорила з аналітиком «Дому Свободи» з питань технологій і демократії Ґрантом Бейкером.
Наталія Чурікова: Свобода інтернету, згідно вашого звіту, падає 12-й рік поспіль. Чому, на вашу думку, падіння свободи Інтернету настільки затягнулося?
Ґрант Бейкер: У звіті за 2022 рік ми зосередилися на фрагментації інтернету або ідеї, що уряди в усьому світі будують стіни навколо інтернету у своїх країнах. Це суперечить попередній уяві про інтернет, бо з моменту своєї появи він був побудований на децентралізованих протоколах, які дозволяли людям по всьому світу легко спілкуватися.
Зараз ми бачимо все більше зусиль, націлених на те, щоб обмежити цей потік інформації та потік даних, а також збільшити контроль над інфраструктурою інтернету в певних країнах. Це відгороджує людей один від одного, робить інтернет менш вільним.
Н.Ч.: Російське вторгнення в Україну стало однією з найбільших подій, які сприяли занепаду свободи інтернету у світі. Чи ви би сказали, що це була найбільша окрема подія, яка спричинила скорочення свободи інтернету у світі?
Ґ.Б.: Так, протягом цього звітного періоду, я думаю, можна з упевненістю сказати, що падіння свободи інтернету в Росії було найбільшим падінням цього року, зафіксованим у звіті.
Це було пов’язано з рішенням Росії заблокувати платформи соціальних мереж відразу після брутального вторгнення, а також нові закони, за якими людей можуть ув’язнити на термін до 15 років, якщо вони поширюють «неправдиву інформацію». Також йшлося про справжнє придушення незалежних ЗМІ та будь-яких ЗМІ, які ставлять під сумнів дії уряду.
Оцинка України також знизилась на три бали, але це зумовлено діями російського режиму та російських військових.
Також в Україні ми говоримо про шкоду інтернет-інфраструктурі, яка з початку вторгнення різними джерелами оцінюється по-різному. Я думаю, що від 15 до 30 відсотків загальної інфраструктури було пошкоджено.
Я хочу тут наголосити, що зусилля українського уряду та телекомунікаційних компаній були справді вражаючими –починаючи від надання Wi-Fi для бомбосховищ та співпраці телекомунікаційних операторів, які дозволяли людям користуватися послугами будь-якого доступного провайдера, якщо телекомунікаційного оператора було відключено через атаку на інфраструктуру.
Також треба відзначити співпрацю українського уряду зі Starlink, американським урядом та іншими учасниками для розміщення Starlink в Україні та надання доступу до інтернету.
Ми також виявили, що російські військові намагаються встановити контроль над інфраструктурою інтернету в місцях, які вони окупували за останні кілька місяців. Особливо в Херсоні, починаючи з кінця квітня, коли вони перенаправляли українські мережі через російські мережі, що позбавляло людей в Херсоні доступу до сайтів, заблокованих у Росії. Отже, оскільки Facebook заблокуваний у Росії, він також блокується через російські мережі.
Це – не нова стратегія, Росія вперше запровадила її в Криму, але це не увійшло до нинішнього звіту, бо відбулось раніше.
І остання причина того, що свобода інтернету в Україні знову занепала внаслідок військових дій Росії, полягала у підвищенні рівня насильства проти журналістів та користувачів інтернету. Російські військові вбили низку журналістів, у тому числі онлайн-журналістів, під час своїх жорстоких нападів.
Ми також бачили звіти правозахисних груп про випадки, коли в місцях, які окупували російські солдати, вони змушували людей віддавати мобільні телефони та пристрої. У разі відмови, вони відповідали насильством, у деяких випадках вбиваючи людей. Таким чином, це були події, які спричинили занепад в Україні.
Н.Ч.: Ви високо оцінили у звіті співпрацю українського уряду з інтернет-провайдерами. Але чи помічали ви ознаки цензури, які були б зрозумілі в країні, де ведеться війна, чи інтернет в Україні залишився вільним, як тільки він можне бути вільним у цих обставинах?
Ґ.Б.: До цього звіту і цьогорічного падіння Україна була визнана частково вільною. І на це була низка причин. Наприклад, концентрація власності у середовищі онлайн-медіа у руках власників з провладними зв’язками. Звісно, є й такі, що не пов’язані з владою, але йдеться про всю екосистему.
Також блокування російських сайтів протягом кількох років перед вторгненням. У контексті вторгнення, можливо, про це інакше потрібно було б говорити, чи виправдані ці обмеження чи ні. Але з точки зору цьогорічного звіту, знизили оцінку свободи інтернету в Україні дії російських військових та російської влади.
Н.Ч.: Ви вже згадували Starlink і співпрацю українського уряду з цією компанією, яка допомола підтримати інтернет-зв’язок в Україні під час війни. Але коли виникли суперечки навколо коментарів Ілона Маска, з’явилися скарги на падіння якості зв’язку.
Ви могли б прокоментувати цей випадок – що ви думаєте про контроль над інтернетом, який мають технологічні компанії? Бо раніше загрозу для свободи інтернету вбачали головним чином з боку урядів.
Ґ.Б.: Так, безумовно, я бачив повідомлення про проблеми з роботою Starlink, але це події зовсім свіжі і ми ще не мали часу по-справжньому в них розібратися.
Щодо ширшого питання, то свобода в мережі оцінюється в межах певної країни. Тож з моменту створення звіту ми враховували дії урядів, військових, технічнологічних компаній, злочинців, які можуть вплинути на свободу інтернету.
Звичайно, уряди, як правило, мають найбільшу вагу, тому що вони встановлюють правила і закони. Але протягом останніх кількох років ми бачили, що технологічні компанії в усьому світі відіграють більшу роль у створенні середовища, що впливає на свободу в інтернеті.
Н.Ч.: Чи ви вбачаєте в них зростаючу загрозу свободі інтернету?
Ґ.Б.: Я думаю, це залежить від політики, яку вони застосовують. Я думаю, що є випадки, коли вони зробили багато для підтримки свободи інтернету, а також були широко задокументовані випадки, коли вони заподіяли шкоду свободі інтернету.
На нашу думку, технологічні компанії могли б зробити більше для модерації вмісту та забезпечення модерації місцевою мовою, щоб вони могли визначати, чи вміст справді порушує їхні правила.
Але я думаю, що у випадку України, розгортання Starlink і допомога були безумовно позитивними.
Н.Ч.: І насамкінець, зважаючи на результати цього року та результати останніх 12 років, чи ви оптимістично дивитесь у майбутнє?
Ґ.Б.: Ми намагаємося залишатися оптимістами. Коли ми готували першу доповідь була ідея, що інтернет надасть поштовх свободі в усьому світі. Але ми дуже швидко побачили, що це не так, і авторитарні уряди мають засоби і продовжують обмежувати доступ до інтернету або маніпулюють контентом, або мстяться людям за їхні дії в інтернеті, і це шкодить свободі.
Але позитивним моментом є те, що цьогорічний звіт задокументував багато випадків стійкості з точки зору підтримки свободи інтернету. Реакція, яку ми спостерігали, була дуже гострою, найгострішою за всі роки.
Ми бачили протести проти відключення інтернету у всій країні або частині країни, часто у відповідь на виборчі протести, військові операції. Реакція суспільства призвела до того, що цього року ми бачили менше спроб відключення інтернету, ніж у попередні роки.
Також була сильна реакція на дійсно негативні події, наприклад торішнє розслідування Amnesty International про розгортання шпигунського програмного забезпечення Pegasus по всьому світу, яке справді викликало тривогу. Потужно відреагувало громадянське суспільство, яке підтримали технологічні компанії та демократичні діячі.
Тому є надія на появу і поширення таких стратегій стійкості. Тож я не можу передбачити наступного року, і так спад триває протягом 12 років, але я вважаю, що були деякі обнадійливі висновки, які ми можемо зробити цього року.
